Череда трироздільна
(Bidens tripartita L.)
Bidens tripartita — однорічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, супротивно розгалужене, 15-60 (100) см заввишки, голе або з рідкими волосками. Листки супротивні, короткочерешкові, глибоко-трироздільні або самі верхні цілісні; лопаті листків ланцетні, гострі, великопилчасті. Квітки зібрані в прямостоячі або пониклі, поодинокі на кінцях стебел та гілок кошики, оточені дзвониковидною дворядною обгорткою (довжина кошиків майже дорівнює ширині); зовнішні листочки обгортки (їх 5-8) зеле́ні, листкоподібні, довші за кошики, відстовбурчені, при основі черешковидно-звужені, внутрішні — коротші від зовнішніх, довгасті, загострені, червонуваті, з ясно-плівчастим краєм. Всі квітки у кошику трубчасті, двостатеві, жовто-коричневі. Плід — сім’янка, вгорі з 2-3 зазубреними щетинками. Цвіте́ в липні-вересні.
Поширення. Череда трироздільна росте по всій території України по вологих місцях, на болотах, біля струмків, в канавах.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву череди (Herba Bidentis tripartitæ), яку заготовляють в період бутонізації рослин. Збирають верхівки, не довші 15 см, стебел і бокових пагонів і все листя. Зібрану сировину сушать у затінку на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні, розстилаючи тонким шаром на тканині чи папері. Готову сировину зберігають у сухих приміщеннях. Строк придатності — 2 ро́ки. Трава череди є у продажу в аптеках.
Хімічний склад. Трава череди містить флавоноїди (лютеолін-D-глюкопіранозид, бутеїн, сульфуретин, D-глюкопіранозид бутеїну), конденсовані дубильні речови́ни (до 6,5%), червоний флобафен, каротин, кумарини (умбеліферон і скополетин), аскорбінову кислоту (60-70 мг%), ефірну олію (сліди), слиз, аміни, гірко́ти, γ-лактони, мікроелементи (зокрема, марганець).
Фармакологічні властивості і використання. Настій трави́ череди виявляє сечогінну, потогінну, жовчогінну і бактерицидну дію, поліпшує травлення, нормалізує порушений обмін речовин. Масляні екстракти трави́ череди мають протизапальні і ранозагоювальні властивості. Експериментами на тваринах встановлено, що настойка череди при внутрішньовенному введенні виявляє седативну дію, знижує артеріальний тиск, збільшує амплітуду серцевих скорочень, дещо посилює скорочення гладком’язових о́рганів. Як засіб, що̀ покращує обмін речовин, настій трави́ череди вживають при різних діатезах, що̀ супроводжуються кропив’яним висипом, при скрофульозі, нейродермітах, себорейних ураженнях шкіри голови́, артритах, подагрі; як потогінний засіб — при простудних захворюваннях; як сечогінний засіб — при захворюваннях сечостатевих о́рганів; як вітамінний засіб — при хворобах легень, виразкових процесах на шкірі та виразкових колітах. Для профілактики скрофульозу дітей купають без мила у ванні з відвару трави́ череди 1 раз на тиждень. Для лікування скрофульозу, крім ванн, які роблять 3 рази на тиждень, дітям призначають настій із 10 г трави́ на 200 мл води́ по пів чайної ложки 3 рази на день щодня. При лікуванні псоріазу дорослим призначають відвар із 25-20 г трави́ на 200 мл води́ по 2-3 столові ложки 3 рази на день і зовнішньо 2,5-3%-ну мазь із екстракту череди (готують на 70%-му спирті у співвідношенні 1:1) на суміші (порівну) вазеліну з ланоліном, яку втирають у шкіру 1 раз на день. Відваром промивають рани, протирають шкіру для надання їй еластичності, знищення вугрів і прищів. В гінекології відвар трави́ використовують для ванночок і мікроклізм при запальних захворюваннях жіночих статевих о́рганів. Потовчене листя череди прикладають до ран і виразок. Протипоказань до призначення препаратів череди не виявлено.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави́ (15 г сировини́ на 400 мл окропу, настояти 30 хвилин, процідити) по півсклянки 3-4 рази на день до їди; дві столові ложки суміші (порівну) трави́ череди трироздільної і листя брусниці заливають двома склянками окропу, настоюють 45-60 хвилин, проціджують і приймають по чверті склянки 3-4 рази на день за 30 хвилин до їди при фурункульозі, екземі.
ЗОВНІШНЬО — ванни з відвару трави́ (15-30 г сировини́ кип’ятять 10 хвилин в 1 л води́, проціджують і додають до ванни); обмивання, примочки і протирання відваром трави́ (3 столових ложки сировини́ кип’ятять 10 хвилин в 400 мл води́, проціджують); гігієнічна ванна для жінок (очищає шкіру від продуктів обміну, надає їй еластичності і пружності, дезодорує, поліпшує обмін речовин, діє заспокійливо): 500 г суміші трави́ череди трироздільної, ромашки без’язичкової, чебрецю плазкого і материнки звичайної, листя кропиви дводомної і смородини чорної, взятих у співвідношенні 5:3:2:1:5:2, заливають 10 л холодної води́, доводять до кипіння, настоюють 40-50 хвилин, проціджують і виливають у ванну (температура води́ 36-39°, тривалість процедури до 20 хвилин, приймають через кожні 2-3 дні)1.
BIDENS TRIPARTITA L. — ЧЕРЕДА ТРИРОЗДІЛЬНА.
Російська назва — череда трёхраздельная.
Однорічна трав’яниста рослина заввишки до 1 м. Стебло пряме, з супротивними гілками, покрите рідкими волосками. Листки ланцетовидні, з рідкими волосками, зубчасті. Квітки дрібні, зібрані в невеликі поодинокі кошики, що̀ сидять на кінцях стебла́ й гілок, трубчасті, жовтого кольору. Кожний кошик оточений дворядною дзвоникоподібною обгорткою. Сім’янки малі, з двома гачкуватими зубчиками.
Рослина поширена на території [колишнього] Радянського Союзу, зокрема в Україні. Росте поодиноко або групами по берегах річок і струмків, на луках, при канавах, біля боліт та як бур’ян на горо́дах.
Цвіте́ у липні-вересні.
Сировина. Для лікувальних цілей застосовують усю рослину або окремі гілки́. Збирають надземну частину череди трироздільної до її цвітіння і в період цвітіння (у липні-серпні), зрізуючи вкриті листками верхівки завдовжки 15 см і великі стеблові нижні листки.
Сушать траву в затінку на вільному повітрі або в помірно нагрітому приміщенні, що̀ добре провітрюється, розкладаючи тонким шаром.
Рослина заготовлюється і відпускається аптеками.
Хімічний склад: ефірна олія (сліди), слиз, дубильні речови́ни, гірко́ти, алкалоїди, каротин, аскорбінова кислота.
Дія: заспокійлива, сечогінна, гіпотензивна, збільшуюча амплітуду скорочень се́рця, підвищуюча тонус м’язів матки, поліпшуюча апетит, травлення.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. Череда трироздільна є однією з найпопулярніших лікарських рослин. Вона поліпшує травлення, нормалізує обмін речовин при шкірних хворобах, посилює сечовиділення й потовиділення, припиняє кровотечу, діє заспокійливо на нервову систему.
Відвар трави́ череди вживають для збудження апетиту, при простудних захворюваннях, хворобах печінки і селезінки, подагрі, артриті, рахіті.
А. Д. Турова (1967) призначала препарати череди трироздільної хворим на псоріаз, у то́му числі й з прогресуючою стадією хвороби. Хворі вживали екстракт всередину (по 20 крапель тричі на день до їди протягом 12-15 днів) і як зовнішній засіб застосовували мазь, приготовлену з густого екстракту рослини (2,5%) на суміші вазеліну з ланоліном (1:1), яку́ втирали в ділянку ураження один раз на день. У більшості хворих настало клінічне одужання, у решти — значне поліпшення стану. У 85% хворих в результаті проведеного лікування екстрактом череди спостерігалось збільшення екскреції 17-кетостероїдів з сечею і зменшення вмісту еозинофільних гранулоцитів у периферичній крові.
Таким чином, екстракт череди у хворих на псоріаз стимулює функцію надниркових залоз. Зниження концентрації еозинофільних гранулоцитів у периферичній крові свідчить про зменшення алергізації організму.
У народі найчастіше з череди готують чай. Для цього 1 столову ложку подрібненої трави́ настоюють 12 год (або кип’ятять 1 хв) в 1 склянці води́ і проціджують. П’ють настій (чи відвар) по 50 г 4 рази на день при себореї шкіри голови́, діатезі у дітей з уртикарними висипами на тілі, при подагрі. Часто траву череди поєднують з іншими травами і з цієї суміші готують чай, особливо ефективний при рахіті. Беруть 1 столову ложку суміші трави́ череди трироздільної і трави́ фіалки триколірної (по 4 г) та 2 г пасльону солодко-гіркого, заливають 1 склянкою окропу, охолоджують. Настій п’ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.
Як антиалергічний засіб М. А. Носаль (1958) рекомендує відвар 4 столових ложок суміші трави́ череди трироздільної (10 г), листків горіха волоського (5 г), трави́ фіалки триколірної (20 г), кореня лопуха великого (15 г), квіток кропиви білої глухої, квіток деревію звичайного, листків смородини та листків суниць, взятих порівну (по 10 г), в 1 л води́. Кип’ятити цю суміш треба на малому вогні протягом 10 хв. Відвар, підсолоджений медом або цукром, п’ють щогодини по 30 мл, а дітям дають по 1 столовій ложці. При цьому дотримують дієти: вживають сирі яблука, суниці, чорниці, виноград, кавуни, морквяний сік, смажене м’ясо, масло. При хронічних хворобах нирок додають до наведеної суміші ще листків мучниці і березових бруньок у співвідношенні 2:1.
Відвар кореня череди трироздільної має антитоксичні властивості. Тому́ в народній медицині Середньої Азії його вживають при укусах скорпіонів. Подрібнені листки рослини застосовують як зовнішній засіб при укусах змій. Розтерті листки череди, прикладені до ран та виразок, очищають їх від гною і сприяють швидкому їх гоєнню.
1. Rp.: Fol. Ribis nigri
Herbæ Achilleæ millefolii
Florum Lamii albi
Herbæ Bidentis tripartitæ aa 10,0
Fol. Fragariæ vescæ
Gem. Betulæ verrucosæ aa 15,0
Herbæ Violæ tricoloris 20,0
Fol. Uvæ-ursi 30,0
M.f. species
D.S. 20 г збору залити 1 л окропу, кип’ятити 10 хв, настояти 10 хв, процідити. Вживати по 2 столові ложки 4-5 разів на день при хронічному пієлонефриті.
2. Rp.: Herbæ Urticæ dioicæ
Florum Calendulæ officinalis
Herbæ Equiseti arvensis aa 10,0
Herbæ Bidentis tripartitæ 15,0
Herbæ Violæ tricoloris 20,0
M.f. species
D.S. Чотири столові ложки збору залити 1 л холодної води́, настояти 10-12 год, кип’ятити 5-7 хв, процідити. Вживати по 1 столовій ложці 5-6 разів на день як сечогінний засіб2.
Bidens tripartita — ЧЕРЕДА ТРИРОЗДІЛЬНА.
У народі мають застосування й інші види череди, а са́ме: Bidens cernua L. — череда поникла й рідше Bidens radiata Thuill. — череда промениста. Вони дуже схожі на першу й ростуть у тих же місцях, що̀ й перша.
Українські на́зви: череда, причепа, собачий реп’ях; російська: череда; польські: uczep dwuzębny, uczep trójdzielny, strzałki.
Родина: Compositæ — складноцвіті.
Череда трироздільна — однолітня трав’яниста рослина із прямим і сильно гіллястим стеблом висотою 15-100 см. Листи (і стебло) з рідкими волосками, звужені в короткий крилатий черешок, здебільшого трироздільні із зазубреними частками, з яких середня крупніше. Кошики буро-жовті, прямостоячі, по одному або по двоє на кінчиках гілок. Квіти жовті, трубчасті. Кожний кошик оточений дворядовою дзвоникоподібною обгорткою з подовженими зовнішніми листочками. Сім’янки малі (схожі трохи за формою на сім’янки соняшника) із двома зазубреними остями, завдяки яким чіпляються за одяг людини й вовну тварин, звідси й народні на́зви «причепа», «uczep». Цвіте́ з липня до вересня. Росте біля ставків, рік, при канавах, навколо боліт, на мулистих вологих ґрунтах, у вогких горо́дах. Бур’ян. Поширена скрізь.
Збирають на початку цвітіння всю рослину, зрізуючи її в то́му місці, де починаються гілки́, або ж окремі вітки, на яких квіти тільки почали розпускатися.
У народній медицині широко застосовується при нашкірних хворобах, при рахіті, золотусі, артритах, подагрі; крім того, як легкий потогінний та сечогінний засіб.
Усередину вживають навар (а деякі й відвар — 10 хвилин) 4 столових ложок порізаної трави́ на 1 л окропу. Напар настоюють цілу ніч, а з ранку починають приймати по півстакана 3-4 рази на день.
Привожу одну з дуже гарних, перевірених мною, кровоочисних сумішей, уживану при шкірних захворюваннях, а також при золотусі й рахіті: череди — 10,0 г, листів волоського горіха − 5,0 г, трави́ триколірної фіалки — 20,0 г, кореня лопуха — 15,0 г, квітів глухої білої кропиви — 10,0 г, квітів деревію — 10,0 г, листів чорної смородини — 10,0 г і листів суниці — 15,0 г. Усе змішують, беруть 20,0 г суміші, заливають 1 л сирої води́ й кип’ятять на слабкому вогні 10 хвилин. П’ють щогодини по винній чарці (30,0 г), а дітям дають по 1 столовій ложці.
Цю ж суміш із додаванням листів мучниці (30,0 г) і березових бруньок 15,0 г, у той же спосіб приготовлену й застосовувану, вживають при хронічних хворобах нирок.
Зберігання. Череду зберігають у ящиках, викладених папером3.
ЧЕРЕДА ТРИРОЗДІЛЬНА (BIDENS TRIPARTITA L.), РОДИНА «АЙСТРОВІ» – ASTERACEÆ.
Однолітня трав’яниста рослина до 80 см заввишки. Стебло прямостояче, циліндричне, покрите рідкими волосками, зелене або ледь червонувате. Листя супротивне, короткочерешкове, глибокотрироздільне, верхнє — просте. Квітки дрібні, двостатеві, зубчасті, зібрані в плоскі кошики, сидять поодиноко на кінцях стебел і галузок. Плід — сім’янка із двома зазубреними остями. Цвіте́ з липня по вересень. Поширена на всій території України, часто як бур’яниста рослина, у деяких місцях культивується.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ.
З лікувальною метою використовують верхівки рослини. Заготовлюють череду до цвітіння в період бутонізації — облистнені верхівки пагонів і бічні гілочки́ завдовжки до 10-15 см та окремі листки, обриваючи їх руками або зрізуючи ножем. Сушать траву на горищах або в тінí під навісами з вентиляцією, розстеляючи шаром 5-7 см на тканині або папері. Зберігають у сухих, провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання — 2 ро́ки.
АКТИВНІ РЕЧОВИ́НИ.
Трава містить γ-лактони, кумарини (умбеліферон і скополетин), аскорбінову кислоту, каротиноїди, каротин, гірко́ти, аміни, близько 10 флавоноїдов, слизи, ефірну олію, марганець, похідні коричної кислоти́, дубильні речови́ни з високим вмістом поліфенолів.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ.
Настій, настойку трави́ череди застосовують як легкий потогінний, сечогінний, жовчогінний засіб. У народній медицині настій, відвар (внутрішньо) — при захворюваннях печінки, селезінки, при бронхітах, цукровому діабеті, поганому травленні, застуді; як сечогінний засіб — при запаленні сечового міхура. Внутрішньо й зовнішньо — при золотусі, рахіті, вуграх, прищах, фурункулах та інших гнійничкових захворюваннях. Зовнішньо (у вигляді примочок, загальних ванн, ванночок) — при фурункульозі, нейродермітах, екземах, себореї. Свіже листя (розтерте) прикладають до інфікованих ран і виразок. Порошок (у вигляді присипки) — при гнійних ранах і виразках.
Череда активно використовувалася в китайській і тибетській медицині. У Китаї листя череди вживають при туберкульозі, дизентерії й екземі, у тибетській медицині — при анемії, атеросклерозі, захворюванні суглобів.
ПРОТИПОКАЗАННЯ.
Лікування препаратами череди необхідно проводити тільки під наглядом і з дозволу лікаря. Тривале, непомірне застосування череди може призвести до зворотних результатів, особливо в дитячій практиці — до підвищення нервової збудливості й дратівливості, слабості тощо.
ЗАСТОСУВАННЯ.
Залити 2 ст. ложки трави́ череди 2 склянками окропу, настоювати протягом 1 години, процідити. Приймати по ⅓ склянки 3-4 рази на день до їди. Застосовувати при запальних захворюваннях.
Залити 3 ст. ложки трави́ череди 2 склянками окропу, кип’ятити на слабкому вогні 10 хвилин. Застосовувати для примочок і обмивань при вуграх, прищах4.
ЧЕРЕДА ТРИРОЗДІЛЬНА — Bidens tripartita L.
Родина складноцвіті — Compositæ.
Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 15-100 см заввишки, має кілька відмін. Стебло пряме, супротивно-розкидисто-гіллясте, покрите рідкими волосками. Листки з рідкими волосками, супротивні, звужені в крилатий черешок, трироздільні, з пилчастими, ланцетовидними частками, з яких середня найбільша. Кошики розміщені по одному або по 2 на кінчиках гілок. Кожний кошик оточений дворядною дзвоникуватою обгорткою з довгастими зовнішніми листочками. Квітки жовті, трубчасті. Сім’янки малі, ребристі, з двома зазубленими остями по ребрах, якими чіпляються за одяг людей і шерсть тварин («приче́пи», «собачки»). Цвіте́ з липня до вересня.
Де росте? На мулистих вологих ґрунтах, на вогких горо́дах, біля ставків, річок, при канавах, по краях боліт (бур’ян) — по всій території України, за винятком південних районів Кри́му.
Що̀ й коли збирають? Усю рослину — на початку цвітіння, зрізуючи її в то́му місці, де починаються гілки́, або тільки окремі гілки́, на яких квітки лише почали розпускатися.
Коли застосовують? Як сечогінний, потогінний засіб (при простуді), як гіркоту для підвищення апетиту, при шкірних захворюваннях. Також при кашлі, хворобах селезінки і печінки. (В рослині є летка олія, гіркота, слиз, дубильні речови́ни, алкалоїди, каротин).
Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненої трави́ череди і настоюють цілу ніч або хвилинку варять. П’ють по півсклянки 3-4 рази на день при шкірних захворюваннях, при різних діатезах дитячого віку з уртикарними висипами на тілі (кропив’янкою), скрофульозом, молочним струпом, себореєю голови́. При рахіті беруть 1 столову ложку суміші трави́ череди, трави́ фіалки триколірної і трави́ пасльону солодко-гіркого (Solanum dulcamara L.) в співвідношенні 4:4:1, запарюють 1 склянкою окропу, охолоджують і п’ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день; або 4 столові ложки суміші трави́ череди, листків волоського горіха, трави́ фіалки триколірної, кореня лопуха, квіток глухої кропиви білої, квіток деревію, листків смородини і листків суниць в співвідношенні 1:½:2:1½:1:1:1:1½, варять в 1 л води́ на малому вогні протягом 10 хв. Відвар, підсолоджений цукром або медом, п’ють щогодини по 30 мл, а дітям дають по 1 столовій ложці (М. А. Носаль). При цьому дотримують дієти: вживають сирі яблука, суниці, чорниці, виноград, кавуни, морквяний сік, смажене м’ясо, вершкове масло, риб’ячий жир. При хронічних хворобах нирок додають до наведеної суміші ще листків мучниці і березових бруньок у співвідношенні 3:1½ та приготовляють і вживають, як подано вище.
Для лікування, як згадано вище, шкірних хвороб, рахіту, скрофульозу, артритів зі спотворенням суглобів хворих купають двічі на тиждень у відварі з такої суміші: по 1 кг пшеничних висівок, кореня аїру і соснових пагонів; по 200 г трави́ череди, трави́ чебрецю, пророслих зерен жита, дубової кори, листків горіха волоського і 100 г кори верби́ білої. Усе це заварюють у 12 л води́, проціджують, до процідженого відвару додають 400 г кухонної солі і в ньому купають дитину 10-15 хв, підливаючи гарячої води́, коли купіль холоне. Потовчене листя прикладають до ран і виразок, також застосовують при укусах гадюк5.
Примітки:
1 Стаття з книги «Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник» (відп. ред. А. М. Гродзінський; Київ, Головна редакція УРЕ ім. М. П. Бажана, 1991 р.).
2 Стаття з книги Ф. І. Мамчура «Довідник з фітотерапії» (Київ, «Здоров’я», 1984 р.).
3 Стаття з книги Михайла Андрійовича та Івана Михайловича Носалів «Лікарські рослини і способи їх застосування в народі» (Київ, 2013 р. (репринт видання 1958 р.)).
4 Стаття з книги І. С. Алексєєва «Повний атлас лікарських рослин» (Донецьк, ТОВ «Глорія Трейд», 2013 р.).
5 Стаття з книги В. В. Кархута «Ліки навколо нас» (видання 3-є, виправлене і доповнене; Київ, «Здоров’я», 1993 р.).
Немає коментарів:
Дописати коментар