Брусниця звичайна
(Vaccinium vitis-idaea L.)
Vaccinium vitis-idæa — вічнозелений кущик родини брусничних. Має довге повзуче кореневище. Стебло прямостояче, галузисте, 8-25 см заввишки. Листки чергові, оберненояйцевидні або еліптичні, блискучі, шкірясті, з загнутими краями, зісподу — з темними залозками. Квітки правильні, з біло-рожевим або рожевим дзвоникуватим віночком, у верхівкових китицях. Плід — округла яскраво-червона ягода. Цвіте́ у травні-червні. Плоди достигають у липні-серпні.
Поширення. Росте на Поліссі, в Карпатах, зрідка — на півночі Лісостепу у хвойних і мішаних лісах.
Заготівля і зберігання. Використовують листя і плоди. Листя заготовляють одразу як зійде сніг і до початку цвітіння рослини або восени після плодоношення. Сушать під наметом або на горищі, часто перемішуючи. Сухої сировини́ виходить 10%. Строк придатності — 3 ро́ки. Сировина (Folia Vitis-idææ) відпускається аптеками.
Хімічний склад. Листки Б. містять фенольні глікозиди арбутин (до 9%), метиларбутин і мелампсорин, гідрохінон, дубильні речови́ни (до 10%), фенолокисло́ти, флавоноїди, урсолову, хінну, винну, елагову і галову кисло́ти та інші сполуки. Ягоди містять цукри (3,8-8,7%), каротин (до 0,12 мг%), аскорбінову кислоту (8-20 мг%), рибофлавін (0,13 мг%), флавоноїди (400 мг%), органічні кисло́ти (1,7-2,1%), фенолокисло́ти, пектини (0,2-0,3%), дубильні речови́ни, барвники, арбутин, сполуки марганцю тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Б. здатні підвищувати діурез, знижувати кількість цукру в крові. Вони мають антисептичні, в’яжучі, жовчогінні й солерозчинні властивості. Настій або відвар листя Б. використовують при хворобах печінки, пієлонефриті, циститі, нирковокам’яній хворобі, гострих та хронічних запальних процесах у сечовивідній системі, нічному нетриманні сечі, гастроентеритах, гнильних проносах, метеоризмі, хронічних запорах, подагрі, остеохондрозі, легких формах цукрового діабету, а також при ревматоїдних та інфекційних неспецифічних артритах. Ягоди використовують при туберкульозі легень, катарі шлунка з недостатньою кислотністю, нирковокам’яній хворобі й ревматизмі, як вітамінний, протискорбутний та протигнильний засіб. Вживають ягоди свіжими, квашеними і вареними. Відвар ягід добре гамує спрагу при гарячці. Сік п’ють при підвищенні кров’яного тиску. В акушерсько-гінекологічній практиці настій або відвар листя Б. використовують при набряках і нефропатії вагітних, а ягоди — при неврозах у клімактеричний період, анемії вагітних та при септичних захворюваннях у післяпологовий період.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар листя (2 столові ложки на склянку окропу) по половині-третині склянки 2-3 рази на день; суміш ягід і листя Б. та трави́ звіробою звичайного у співвідношенні 1:1:1 готують як настій (1 столову ложку суміші на склянку окропу, кип’ятити 10 хв, настоювати 1 годину, процідити) і п’ють по півсклянки 5 раз на день, починаючи з 4-ї години, при нічному нетриманні сечі.
ЗОВНІШНЬО — сік у вигляді примочок і зрошень при лікуванні лишаїв і корости1.
VACCINIUM VITIS-IDÆA L. — БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА.
Російська назва — брусника обыкновенная.
Багаторічний вічнозелений кущик з родини брусничних заввишки до 30 см. Гілки́ округлі, густо вкриті білим пушком. Листки зверху темні, а знизу зеле́ні з чорнуватими ямочками, із загнутими краями, товсті. Квітки білі або блідо-рожеві. Плоди — яскраво-червоні ягоди, на смак кисло-солодкі. Цвіте́ брусниця в травні-червні. Плоди дозрівають у липні-серпні. Поширена брусниця в тундрі, по всій лісовій та чорноземній смугах [колишнього] Радянського Союзу. В Україні росте у лісових районах та в Карпатах.
Сировина. З лікувальною метою використовують листки і ягоди брусниці. Збирають листки у період цвітіння рослини, а ягоди — влітку. Листки можна збирати і напровесні (з-під снігу). Висушені листки зберігають колір (не чорніють). Тримають сировину у темному сухому місці в добре закритих паперових мішках або картонних ящиках.
Рослина заготовлюється і відпускається аптеками.
Хімічний склад. У брусниці дуже багато дубильних речовин, є феноловий глікозид арбутин (5,5-7%), незначна кількість метиларбутину, органічні кисло́ти (винна, дубильна, хінна, яблучна, елагова), інвертний цукор, гіркий глікозид ериколін, що̀ гідролізується до глюкози та ерицинолу, вільні гідрохінон та ерицинол, смолисті речови́ни, до скла́ду яких входять алкоголь, міристинова, пальмітинова та мелісова кисло́ти, ізокверцетин (0,5-0,6%), мінеральні солі, фітостерол, урсол.
Дія: сечогінна, антисептична, солерозчинна, в’яжуча.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. Глікозиди арбутин, гідрохінон, флавонол; дубильні речови́ни та винні кисло́ти підвищують діурез і дезінфікують сечовивідні шляхи. Особливо сильні антисептичні властивості мають бензойна кислота і фітонциди. Тому́ препарати, до яких входять екстрактивні речови́ни брусничних листків, застосовують при лікуванні пієлонефриту і циститу. Відвар листків брусниці застосовують при нирковокам’яній хворобі, подагрі, гострих та хронічних запальних процесах у сечовивідній системі, хворобах печінки, нічному нетриманні сечі, поліартриті.
Досвід народної медицини свідчить, що лікувальні властивості листків, ягід брусниці такі ж, як і листків мучниці звичайної. Відмінною особливістю є те, що листки та ягоди брусниці сприяють зменшенню кількості сечової кислоти́.
Ягоди і листки брусниці звичайної — добрий протискорбутний засіб. Відвар її ягід гамує спрагу при гарячці. Бруснична вода виявляє м’яку послаблюючу дію. Варена брусниця з медом дуже корисна при туберкульозі легень, зокрема при кровохарканні. Свіжу, квашену і варену брусницю рекомендують вживати при гіпоацидному гастриті, діареї, поліартриті, подагрі і як сечогінне (В. П. Махлаюк, 1967).
1. 15 г листків брусниці заварити в 3 склянках окропу, кип’ятити 5 хв. Відвар випити протягом дня за 3 рази при нирковокам’яній та жовчнокам’яній хворобах.
2. Суміш ягід і листків брусниці звичайної, трави́ звіробою звичайного (кожного по 1 столовій ложці) кип’ятити 10 хв у 3 склянках води́, настояти 1 год, процідити. Вживати по півсклянки 5 разів на день, починаючи з 4 год, при мимовільному нічному сечовиділенні.
3. Rp.: Dec. fol. Vitis-idææ 20,0 : 180 ml
D.S. По 1 столовій ложці тричі на день при циститі2.
Vaccinium vitis-idæa L. — БРУСНИЦЯ.
Українські на́зви: брусниця, бруслинчик, брусничник; російська: брусника; польська: borówka brusznica.
Родина: Erісасеæ — вересові.
Багаторічна рослина у формі вічнозеленого сланкого кущика. Гілки́ округлі, з пушком, 8-25 см довжини. Листки залишаються на зиму; шкірясті, зверху темно-, знизу світло-зеле́ні із чорнуватими крапковими ямочками, обернено-яйцеподібні або еліптичні, тупі із загнутими, іноді злегка зазубреними краями, з неясними жилками. Цвіте́ в травні-червні. Квіти в тісних пониклих верхівкових китицях, на коротких квітконіжках, невеликі з білими або рожевими віночками у формі чотиризубчастих дзвіночків. Ягоди червоні, дозрівають у серпні. Росте у хвойних і змішаних лісах, між чагарниками, зрідка на болотах, на вересових лісових галявинах. Поширена в лісових районах.
Збирають зрілі ягоди, листи — під час цвітіння рослин.
Кислуваті й приємні на смак ягоди вживають свіжими, моченими у воді, сушеними й вареними із цукром — при катарі шлунка з недостатньою шлунковою кислотністю, при поносах, ревматизмі, подагрі. Діють дуже сечогінно і, як вважають, без шкоди для нирок, навіть в великих дозах.
Характерно, що ягоди брусниці, свіжі й відварені навіть без цукру, довго не піддаються псуванню. Господарки часто варять їх без цукру із солодкими грушами і яблуками, і такий джем довго зберігається. Все це говорить про наявність антибіотичних властивостей брусниці.
Відвар з листів брусниці п’ють при каменях нирок і жовчного міхура. Для цього беруть жменю брусничних листів на 3 склянки води́ й кип’ятять 10 хвилин. Випивають за день у три приймання. Такий відвар вважається корисним не тільки при хворобах нирок, але також і печінки.
Відваром з листів брусниці лікують нічне нетримання сечі, яке досить часто, іноді в обтяжній формі, буває в дітей. Незважаючи на те, що листи діють сечегінно, у цих випадках спостерігається потрібний ефект. У таких випадках вживають суміш із ягід і листів брусниці з додаванням 2 ложок трави́ звіробою. Цю суміш кип’ятять 10 хвилин в 3 склянках води́. Приймання: 3 склянки в день, починаючи з 4 годин дня й закінчуючи відходом до сну.
Бруснична вода, яку одержують від вимочування ягід брусниці, має проносну властивість, і в той же час вважають, що вона «жене» солітера. Особисто я не міг перевірити цього.
Зберігання. Листи брусниці й сушені ягоди зберігають у дерев’яних ящиках, викладених папером; ягоди — у вигляді всіляких джемів, соків, повидла й т. п.3
БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА − Phodococcum vitis-idæa L.
Російська назва − брусника.
Родина брусничні − Vacciniaceæ.
Невеликий кущик (15-30 см заввишки). Кореневище довге, повзуче. Стебло прямостояче, з короткими гілочками. Листки чергові, шкірясті, оберненояйцеподібні або еліптичні; зверху — темно-зеле́ні, блискучі, зісподу — з темними залозками. Листки тримаються на рослині протягом 2-3 років.
Квітки з двома приквітками. Квітконіжки червонуваті, опушені. Чашечка чотиризубчаста з червонуватими або зеленуватими зубцями. Віночок дзвоникуватий, біло-рожевий або рожевий. Плід − округла ягода. Стиглі ягоди — яскраво-червоні. Насіння — червонувато-буре. Цвіте́ брусниця у травні-червні. Ягоди достигають у липні-серпні.
Рослина світлолюбна. Росте на галявинах хвойних і мішаних лісів. Поширена на європейській території колишнього СРСР. В Україні найчастіше зустрічається в Карпатах та на Поліссі.
Сировина. Для лікувальної мети використовують листки та ягоди брусниці звичайної. Листки збирають під час цвітіння, ягоди − в липні-серпні.
Хімічний склад. Ягоди брусниці звичайної містять близько 4% глюкози, близько 5% фруктози, близько 4% сахарози, понад 2,5% органічних кислот, близько 0,44% розчинних пектинів. Виявлено також феноловий глікозид арбутин (понад 9%), дубильні речови́ни (понад 3%), флавоноїди, органічні кисло́ти. В листках міститься близько 9% глікозиду арбутину, 3% метиларбутину, близько 6% фенольного глікозиду мелампросину, а також виннокам’яна, урсолова, хінна, елагова, галова кисло́ти, близько 10% дубильних речовин. Окрім того, в листках брусниці звичайної є мікроелементи міді, цинку, марганцю, в насінні — 52% лінолевої і близько 26% ліноленової кислот.
Застосування. Листки брусниці звичайної застосовують у науковій медицині як сечогінний та дезінфікуючий засіб при нефролітіазі, запальних процесах у сечовому міхурі та нирках, захворюваннях печінки. У народній медицині листки, сте́бла та плоди — при ревматизмі, простудних захворюваннях, маткових кровотечах, гіпертонічній хворобі та енурезі.
Беруть 1 столову ложку подрібнених листків на 1 склянку води́, кип’ятять на малому вогні 15 хв і п’ють відвар охолодженим по 50-60 мл 3 рази на добу за 30 хв до їди.
Краще поєднувати листки брусниці з рослинами, які мають синергічну дію. Готують суміш листків брусниці, трави́ споришу, трави́ розхідника звичайного, трави́ м’яти перцевої та квіткових кошиків цмину піскового у співвідношенні 3:2:2:1:2. Беруть 2 столові ложки суміші на 2 склянки води́, кип’ятять на малому вогні 15 хв, настоюють 10 хв. П’ють по 50 мл 3 рази на добу за 30 хв до їди і 4-й раз — перед сном.
Ми одержуємо оптимальний ефект при лікуванні наведеною сумішшю пієліту, пієлонефриту, нефролітіазу, жовчнокам’яної недуги. Найбільший ефект при лікуванні препаратами брусниці виявлено при лужній реакції сечі.
Для лікування цукрового діабету ми використовуємо листки брусниці звичайної разом з коренями кульбаби лікарської, плодами шипшини коричної, стовпчиками з приймочками кукурудзи звичайної, кореневищами пирію повзучого. Готують суміш у співвідношенні 2:3:2:1:2. Беруть 3 столові ложки суміші на 2 склянки води́, кип’ятять 10 хв і настоюють 30 хв. П’ють по 50 мл 3 рази на добу за 30 хв до їди.
При нічному нетриманні сечі до́брі наслідки дає суміш листків брусниці звичайної і трави́ пари́ла звичайного у співвідношенні 2:3. Одну столову ложку суміші заливаємо 2 склянками води́, кип’ятимо 5 хв, потім додаємо 1 столову ложку суміші материнки звичайної, деревію звичайного та споришу звичайного у співвідношенні 2:1:1 і настоюємо 30 хв. Діти до 3 років приймають відвар-настій по 1 чайній ложці 3 рази на добу за 30 хв до їди, діти 4-6 років — по 1 столовій ложці, діти 7-12 років — по 50-70 мл 3 рази на добу.
Сік ягід брусниці звичайної має незначні седативні властивості і знижує кров’яний тиск та посилює перистальтику кишок. Добре діє він при атеросклерозі, гастриті зі зниженою кислотністю шлункового соку.
Завдяки наявності бензойної кислоти́ в плодах брусниці звичайної вони можуть тривалий час зберігатися у свіжому вигляді4.
БРУСНИЦЯ, бруслинчик, брусничник (Vaccinium vitis-idæa); з лікувальною метою використовують переважно листя, а частково і ягоди цієї рослини.
Брусниця — багаторічна рослина з родини вересових, у вигляді вічнозеленого сланкого кущика. В [колишньому] Радянському Союзі ця рослина поширена в Тундрі, по всій лісовій зоні країни, по торфовищах, у чорноземній смузі, у хвойних лісах (у Воронезькій області), в Західному Сибіру та на Далекому Сході; в Україні — в лісових районах, на півночі Лісостепу та в Карпатах.
Гілки́ в брусниці округлі, з пушком, висхідні. Заввишки рослина буває до 30 см. Листки у неї чергові, шкірясті, товсті, на дуже коротких опушених черешках, зверху темно-, а знизу — світло-зеле́ні, з чорнуватими крапковими ямочками, обернено-яйцевидні, або еліптичні, тупі, з загнутими, іноді зазубреними краями, з невиразними жилками, вічнозелені.
Цвіте́ брусниця в травні-червні. Квітки в неї невеликі, в тісних пониклих верхівкових китицях, на коротких квітконіжках, з білими або блідо-рожевими віночками у вигляді чотиризубчастих дзвоників.
Плоди у брусниці — червоні, кисло-солодкі ягоди, які дозрівають у кінці серпня, а іноді й на початку вересня. Заготовлюють ягоди брусниці у великих кількостях в Івановській області та в Західному Сибіру. Вони мають широке промислове застосування. Збирають ягоди зрілими, хоч вони можуть дозрівати й під час улежування.
Листя треба збирати під час цвітіння рослини (пізніше воно буріє й стає непридатним для лікувальної мети).
Ягоди — сирі, квашені й сушені та варення з них є добрим дієтичним засобом, який оздоровлює шлунок, особливо при недостачі в ньому кислотності. Застосовують плоди брусниці при різних проносах та при інших розладах травлення; вони корисні при ревматизмі, подагрі, а як сечогінний засіб — при хворобах нирок; у великих дозах не шкідливі.
Плоди брусниці містять у собі вільні кисло́ти, лимонну, яблучну і бензойну (знезаражуючий засіб), понад 8% цукру та вітаміни С і А.
Але з лікувальною метою більше застосовують листя брусниці. В ньому містяться глюкозиди, арбутин і флаванол, значна кількість дубильних речовин та винні кисло́ти, тому́ його й застосовують як сечогінний засіб при каменях нирок, жовчного міхура, а також при хворобах печінки і як в’яжучий засіб для шлунка (у вигляді чаю).
Листям брусниці лікують також від нічного нетримання сечі (у дітей), і, хоч воно й виявляє сечогінну дію, але в цьому випадку діє оздоровче.
Бруснична вода, яку одержують при квашенні ягід брусниці, має проносну властивість.
Плоди брусниці вживають (краще в свіжому вигляді) також як протицинготний та протигнильний засіб. Наявність у ягодах цієї рослини бензойної кислоти́ зумовлює можливість тривалого зберігання їх навіть свіжими, без варіння, сушіння чи консервування цукром.
Сік з ягід з водою є добрим прохолоджуючим, освіжним і оздоровлюючим напоєм. До нього або до відвару листя дуже корисно для більшого ефекту додавати чистого бджолиного меду — одну чайну ложечку на склянку, тому́ що в меді міститься багато вітамінів та глюкози (виноградного цукру).
Способи застосування. Відвар: одну жменю листя брусниці заварюють на три склянки води́ й кип’ятять протягом 10 хвилин; усе це випивають за день, за три рази.
Суміш: одну жменю ягід і листя брусниці і дві столові ложки трави́ звіробою змішати й заварити на три склянки окропу; випити за три рази (особливо корисно пити цей складний відвар перед тим, як лягати спати)5.
БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА — Vaccinium vitis-idæa.
Родина брусницеві — Vacciniaceæ.
Брусника обыкновенная.
Синоніми, народні на́зви. Борівка, борина-брусниця, бруслина, брусниця червона, гогодзи, гогоз, гогозник, камінці, кам’яниця, квасниця, квасниця червона, кваснички, софез, хворостянка, чуфеза (укр.); брусничник (рос.).
Лікарська сировина. Листя, ягоди.
Заготівля і зберігання. Листя збирають навесні до цвітіння рослин та восени після повного достигання ягід. Сушать під наметом або на горищі, часто перемішуючи, в сушарках при температурі 35-40°С. Зберігають у темному, сухому місці в добре закритих паперових мішках. Термін придатності 3 ро́ки. Ягоди збирають улітку після повного їх дозрівання.
Хімічний склад. Листки містять фенольні глікозиди, дубильні речови́ни, фенолокисло́ти, флавоноїди, органічні кисло́ти та інші сполуки. У ягодах є цукри, каротин, аскорбінова кислота, флавоноїди, вітамін В2, пектини, органічні кисло́ти, дубильні речови́ни, барвники, сполуки марганцю тощо.
Фармакологічні властивості. В’яжучий, жовчогінний, сечогінний, антисептичний, гіпоглікемічний, солерозчинний, протицинготний, загальнозміцнювальний, вітамінний засіб.
Застосування.
Настій. 3 чайні ложки листя на 2 склянки окропу. Вживати по 1-2 склянки на день при захворюваннях нирок.
Жменю листя залити 3 склянками води́, кип’ятити 10 хвилин. Випивати протягом дня за три прийоми при шлункових захворюваннях.
1 столову ложку подрібненого листя заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин. Уживають для полоскання рота при пародонтозі.
Відвар. 2-3 чайні ложки подрібненого листя заливають 2 склянками води́, варять 15 хвилин. Випивають ковтками протягом двох днів при запаленні нирок і сечового міхура.
1 чайну ложку листя заливають склянкою окропу, настоюють 10 хвилин. П’ють до трьох малих склянок на день при нетриманні сечі.
15-20 г подрібнених листків заливають 200 мл води́, варять 30 хвилин, настоюють 10 хвилин. Вживати по 1 столовій ложці 4-6 разів на день при захворюваннях сечовивідних шляхів.
6 г (2 столові ложки) листя заливають 200 мл (однією склянкою) гарячої води́, нагрівають на водяній бані 30 хвилин, охолоджують 10 хвилин при кімнатній температурі. Уживати по ½-⅓ склянки двічі-тричі на день при захворюваннях печінки, сечовивідних шляхів.
3-4 чайні ложки подрібнених листків на 500 мл води́, варити 5-10 хвилин, настоювати 15-20 хвилин. Уживати по 100 мл 3-4 рази на день при сечокам’яній хворобі, ревматизмі, подагрі.
Ягоди, сік. Сирі, сухі і квашені ягоди з цукром або медом уживають при подагрі, цинзі, авітамінозах, відсутності апетиту, гіпертонії6.
Примітки:
1 Стаття з книги «Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник» (відп. ред. А. М. Гродзінський; Київ, Головна редакція УРЕ ім. М. П. Бажана, 1991 р.).
2 Стаття з книги Ф. І. Мамчура «Довідник з фітотерапії» (Київ, «Здоров’я», 1984 р.).
3 Стаття з книги Михайла Андрійовича та Івана Михайловича Носалів «Лікарські рослини і способи їх застосування в народі» (Київ, 2013 р. (репринт видання 1958 р.)).
4 Стаття з книги Є. С. Товстухи «Фітотерапія» (видання 2-е, перероблене та доповнене; Київ, «Здоров’я», 1995 р.).
5 Стаття з книги О. П. Попова «Лікарські рослини в народній медицині» (Київ, «Здоров’я», 1965 р.).
6 Стаття з книги Ф. А. Жогла, В. П. Поповича, П. В. Олійника та Р. М. Шурина «Вітаміноносні лікарські рослини: Довідник» (Львів, «Світ», 1992 р.).
Немає коментарів:
Дописати коментар