Дивина скіпетровидна
(Verbascum thapsiforme Schrad.)
Verbascum densiflorum, синонім V. thapsiforme — дворічна або однорічна повстисто-опушена рослина родини ранникових. Стебло просте або у верхній частині розгалужене, прямостояче, 50-180 см заввишки. Листки видовженоеліптичні, городчасті, загострені; стеблові збігають на меживузля стебла́, утворюючи на ньому кри́ла; верхні листки зменшені. Квітки двостатеві, неправильні, жовті, зібрані в густе переривчасте колосовидне суцвіття. Плід — коробочка. Цвіте́ у червні-серпні.
Поширення. Росте́ на відкритих місцях, схилах, луках та піскуватих ґрунтах майже по всій території України.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують квітки (Flores Verbasci). Збирають лише віночки з тичинками, висмикуючи їх із чашечки. Заготівлю проводять у сонячну погоду після того як спаде роса і, бажано, в першій половині дня, бо квітка тримається тільки один день. Надвечір віночок в’яне і стає непридатним до використання. Сушать квітки одразу після збирання в затінку на вільному повітрі, на горищі або в теплому приміщенні з доброю вентиляцією, розкладаючи їх тоненьким шаром на тканині або папері. Сухої сировини́ виходить 16-18%. Зберігають у металевих коробочках або в скляному посуді з притертою пробкою. Строк придатності — 1 рік. До недавнього часу рослина входила до складу Державної фармакопеї СРСР.
Хімічний склад. Сировина містить до 2,5% слизу, сапоніни, камедь, близько 11% цукрів (у т. ч. 3,5% глюкози), іридоїдний глікозид аукубін, флавоноїд гесперидин, каротиноїди (α-кроцетин і β-каротин), дубильні речови́ни, аскорбінову кислоту та сліди ефірної олії.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Д. г. виявляють пом’якшувальну, відхаркувальну, протиспазматичну та легку наркотичну дію. Вони тамують біль, зменшують судому, набряки тканин. Д. г., як обволікаючий, знеболюючий і відхаркувальний засіб, входить до фармакопей багатьох країн світу. Окремо або в поєднанні з подібними за дією рослинами Д. г. використовують при запаленнях слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, кашлі, коклюші, бронхіті, бронхіальній астмі, емфіземі й запаленні легень, кровохарканні, при захворюваннях травного каналу, печінки та селезінки, у випадках патологічного схуднення або нервового виснаження. Місцево використовують: настойку квіток — для натирань при невралгії й болі в суглобах; порошок квіток — для присипань тріщин, саден і ран, попередньо змащених морквяним соком; припарки квіток разом з листям — до ран, запальних вогнищ та опіків; сидячі ванни з квіток або коріння — при защемленні гемороїдальних вузлів. Квітки Д. г. входять до складу грудних чаїв.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій квіток (1 столова ложка квіток на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці через кожні 3 години як пом’якшувальний і відхаркувальний засіб; 15 г суміші взятих порівну квіток Д. г. і коріння алтеї лікарської варять у 200 мл води́ 15-20 хв, проціджують, додають 200 г цукру, кип’ятять, поки не вийде сироп і дають пити дітям по 3-4 чайні ложки на день при кашлі; суміш 1 столової ложки квіток Д. г. і по 1 чайній ложці квіток нагідок лікарських і ромашки лікарської кип’ятять в 1 склянці води́ 5 хв, остуджують, проціджують, додають 1 столову ложку цукру і дають пити дітям замість риб’ячого жиру по 1 столовій ложці тричі на день при схудненні або нервовому виснаженні; одну чайну ложку суміші взятих порівну квіток Д. г., квіток калачиків лісових, квіток цмину піскового і квіток алтеї лікарської заливають 1 склянкою окропу, кип’ятять 5 хв і п’ють по 1-2 склянки на день при кашлі у дорослих; одну столову ложку суміші взятих порівну квіток Д. г., квіток калачиків лісових, квіток бузини чорної, квіток липи серцелистої й сушених ягід малини заливають у термосі 2 склянками окропу, парять півгодини й випивають гарячим на ніч як потогінний засіб.
ЗОВНІШНЬО — чотири жмені квіток або подрібненого коріння Д. г. заварюють у 5 л окропу, настоюють до охолодження і одержаний настій використовують для сидячої 15-хвилинної холодної ванни при защемленні гемороїдальних вузлів, повторюючи процедуру через 2 дні1.
VERBASCUM THAPSIFORME SCHRAD. — ДИВИНА СКІПЕТРОВИДНА.
Російська назва — коровяк скипетровидный.
Дворічна трав’яниста рослина з родини ранникових, заввишки 60-120 см. Листки великі, довгасто-еліптичні, зарубчасті. Уся рослина шерстисто-повстиста. Квітки жовті, 2,5-3 см у діаметрі, волотисті, по 3-4 в пучках, зібрані у густе верхівкове суцвіття. Запах свіжих квіток ніжний, сухі пахнуть медом. Цвіте́ у червні-липні.
Росте́ на сонячних пагорбах, біля доріг, на схилах залізничних насипів та на схилах високих берегів річок. Зустрічається рослина в Радянському Союзі майже повсюди, особливо на півдні.
Сировина. З лікувальною метою використовують квітки дивини, віночки з тичинками, без чашечок. Зібрані віночки квіток рекомендується сушити швидко, в затемненому місці (на закритому горищі або на печі). Добре висушені віночки можна щільно спресувати й зберігати у паперових коробках.
Рослина для медичного використання не заготовлюється.
Хімічний склад. Квітки дивини скіпетровидної містять слизисті речови́ни (близько 2,5%), камедь, сапоніни, цукристі сполуки (близько 11%), кумарин, β-каротин, жовту барвну речовину α-кроцетин, флавоноїди, ефірну олію. Лікувальні властивості дивини зумовлені наявністю сапонінів та слизу.
Дія: пом’якшувальна, відхаркувальна та протиспазматична.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. Дивину скіпетровидну як обволікаючий, знеболюючий та відхаркувальний засіб включено до грудного збору.
Її препарати вживають при запаленні слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, кашлі, кровохарканні, бронхіті, емфіземі легень, коклюші, при захворюваннях травного каналу, запорі тощо. Вони послаблюють біль, зменшують судороги, набряки тканин. Дивина скіпетровидна має легку наркотичну дію.
Як рослина, що̀ містить сапоніни й слиз, дивина скіпетровидна дуже сприятливо діє на організм людини у поєднанні (порівну) з квітками мальви лісової та листками підбілу звичайного. Добрі наслідки одержують при лікуванні препаратами квіток дивини захворювань печінки та селезінки. Вони допомагають у випадках патологічного схуднення або нервового виснаження (О. П. Попов, 1965). Ця властивість рослини має велике значення в педіатричній практиці. Так, відвар суміші 1 столової ложки квіток дивини скіпетровидної, квіток нагідок лікарських і ромашки лікарської (по 1 чайній ложці) дають дітям замість риб’ячого жиру. Цю суміш кип’ятять в 1 склянці води́ 5 хв, остуджують, проціджують. До відвару додають 1 столову ложку цукру і дають пити по 1 столовій ложці тричі на день при схудненні або нервовому виснаженні.
Проти кашлю у дітей готують такий сироп. 7,5 г квіток дивини скіпетровидної і стільки ж коренів алтеї лікарської заварюють у 250 мл окропу протягом 15-20 хв. До процідженого відвару додають 200 г цукру й кип’ятять, поки не вийде густий сироп. Дають дітям по 1 чайній ложці кілька разів на день.
Як потогінний засіб 1 столову ложку суміші (порівну) квіток дивини скіпетровидної, калачиків лісових, бузини чорної, липи серцелистої і сушених ягід малини парять півгодини у 2 склянках окропу. Напар випивають гарячим на ніч.
Спиртову настойку квіток дивини скіпетровидної використовують для натирань як знеболюючий чинник при болю в суглобах і особливо при невралгії. Квітковим порошком присипають тріщини, садна і рани, попередньо змазавши їх морквяним соком. Обварені окропом квітки дивини разом з листками подрібнюють і прикладають до опіків, запальних вогнищ і ран як протизапальний, знеболюючий та ранозагоювальний засіб. Відвар коренів використовують для сидячих ванн при защемленні гемороїдальних вузлів. Для цього 30-40 г коренів разом з листками і квітками запарюють у 5 л води́ протягом 1 хв, настоюють і охолоджують.
Квітки дивини скіпетровидної разом з травою череди трироздільної, чебрецю звичайного, шавлії лікарської, листками чорної смородини, сосновою хвоєю, коренями лопуха великого та дубовою корою використовують для ванн при скрофульозі.
Rp.: Flores Verbasci
Flores Althææ
Flores Malvæ vulgaris
Flores Stœchados aa 20,0
M.f. species
D.S. Одну столову ложку збору запарити в 1 склянці окропу, настояти і охолодити. Пити по чверті склянки тричі на день після їди2.
ДИВИНА СКІПЕТРОВИДНА (коров’як скіпетровидний) — Verbascum thapsiforme Schrad.
Родина ранникові — Scrophulariaceæ.
Як виглядає? Дворічна трав’яниста рослина. В перший рік дає розетку листків, на другий виростає заввишки 50-200 см квітконосне стебло. Листки великі, довгасто-еліптичні, зарубчасті; середні і верхні збігають по всій довжині міжвузля. Уся рослина шерстисто-повстиста. Квітки п’ятипелюсткові, світло-жовті, великі, 2,5-3 см у поперечнику, зібрані в колосовидне гроно донизу. Запах свіжих квіток ніжний, сухі пахнуть медом. Цвіте́ у червні-липні.
Де росте́? У Степу і Лісостепу, зрідка в західних областях УРСР, на Поліссі, в гірському та Південному Криму — на горбах, при дорогах, на сонячних узліссях, на перелогах, по каменоломах і каменистих місцях, по кручах берегів рік, залізничних насипів.
Що̀ й коли збирають? Розкриті віночки квіток, в суху, сонячну погоду, вириваючи їх з чашечок; сушать зразу. Осипаних на землю не збирають.
Коли застосовують? Як пом’якшувальний, відхаркувальний, протиспазматичний засіб.
Як засіб, що̀ обволікає вражені місця́ при катарах горла, при кашлі, кровохарканні, бронхіті, емфіземі, коклюші, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, запорах, геморої (в квітках містяться гіркі речови́ни, леткі олії, сапоніни і слиз), при запаленні слизової оболонки очей. Послаблює болісні рефлекси, судоми, зменшує набряки тканин. Дія дивини легконаркотична.
Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток, варять 1 хвилину, настоюють 10 хвилин; п’ють 2 склянки на день, ковтками. Проти кашлю у дітей готують сироп. Беруть по 1 столовій ложці квіток дивини і кореня алтеї на 1 склянку води́, варять 15-20 хвилин, додають 200 г цукру і кип’ятять, поки не вийде сироп. Дають пити по 3-4 чайні ложки на день.
При кашлі у дорослих 1 чайну ложку суміші (порівну) квіток дивини, квіток калачиків лісових, квіток цмину піскового і квіток алтеї заливають 1 склянкою окропу, кип’ятять 5 хвилин і п’ють 1-2 склянки на день. Замість риб’ячого жиру для дітей рекомендують варити 5 хвилин в склянці води́ суміш 1 столової ложки квіток дивини і по 1 чайній ложці квіток нагідок і квіток ромашки; додають 1 столову ложку цукру і дають дітям пити по 1 столовій ложці тричі на день при похуданні або виснаженні. Як потогінний засіб беруть 1 столову ложку суміші (порівну) квіток дивини, калачиків лісових, бузини чорної, квіток липи і сушених ягід малини на 2 склянки окропу, парять півгодини і випивають гарячим на ніч.
Рани і тріщини на соска́х у жінок змазують соком тертої моркви і засипають дрібним порошком квіток дивини.
Для полоскання горла — 1 столову ложку суміші квіток дивини, листків підбілу звичайного, кореня алтеї і квіток калачиків лісових (порівну) варять в 1 склянці води́ протягом 5 хвилин і теплим використовують. Для промивання пролежнів і опечених місць беруть 1 столову ложку суміші квіток дивини, трави́ звіробою, квіток ромашки в співвідношенні 3:3:2 на 1 склянку води́, кип’ятять 15 хвилин і відціджують у чисту пляшку.
Для ванн при виразках, ранах і гемороїдальних гулях 4 жмені квіток або подрібнених коренів заварюють в 5 л води́, 1 хвилину варять, настоюють і роблять п’ятнадцятихвилинні холодні сидячі ванни тричі на тиждень3.
Примітки:
1 Стаття з книги «Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник» (відп. ред. А. М. Гродзінський; Київ, видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992 р.).
2 Стаття з книги Ф. І. Мамчура «Довідник з фітотерапії» (Київ, «Здоров’я», 1984 р.).
3 Стаття з книги В. В. Кархута «Ліки навколо нас» (Київ, «Здоров’я», 1974 р.).
Немає коментарів:
Дописати коментар