Фізаліс звичайний
(Physalis alkekengi L.)
Physalis alkekengi — дворічна або багаторічна розсіяно-опушена рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, 30-60 см заввишки, тупо-гранчасте, просте або розгалужене. Листки чергові, черешкові, цілісні, яйцевидні, неглибоковиїмчасто-зубчасті, при основі заокруглені, на верхівці загострені; верхні листки зближені попарно. Квітки двостатеві, правильні, одиничні, на пониклих квітконіжках між попарно зближеними верхівковими листками; віночок колесовидний, зрослолистий, п’ятироздільний, білуватий, лопаті його гостротрикутні. Плід — округло оранжева ягода, захована в червоній розрослій чашечці. Цвіте у червні — липні, плоди достигають у серпні — вересні.
Поширення. Фізаліс звичайний росте по всій території України (на Поліссі — по південному його кра́ю) у лісах, серед чагарників.
Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують стиглі плоди фізаліса (Fructus Physalis alkekengi). Використовують їх свіжими або сушать, звільнивши від чашечки, яка вважається отруйною. Сушать сировину на сонці, а при несприятливих погодних умовах — під укриттям на вільному повітрі або в теплому провітрюваному приміщенні. Сухих плодів виходить 16-17%. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Плоди фізаліса містять органічні кисло́ти: лимонну, яблучну, винну, янтарну, кавову, ферулову й синапову; барвники: криптотоксин, зеаксантин; кверцетин, дубильні речови́ни, каротиноїд, вітамін С (46 мг%), гірку́ речовину фізалін, пектин, слиз, цукри й жирну олію (в насінні). У червоних розрослих чашечках є стероїди: фізалін А і фізалін В.
Фармакологічні властивості і використання. В науковій медицині фізаліс звичайний не використовують, хоч свого часу рослина була об’єктом фармакологічного вивчення. Було запропоновано використовувати плоди як сечогінний засіб, а настої розрослих чашечок на олії — як засіб, що̀ активізує епітелізацію тканин. У народній медицині плоди фізаліса відомі своїми сечогінними, протизапальними і болезаспокійливими властивостями. Свіжі плоди, сік або настій плодів вживають при нирковокам’яній хворобі, гнійних запаленнях сечових о́рганів, подагрі, суглобовому ревматизмі, при одному з проявів деформуючого артрозу (так званих шпорах), при захворюваннях печінки, що̀ супроводжуються жовтяницею й асцитом, при болях у шлунку й кишечнику, від геморою, в разі переміжної гарячки та при крововиливах. Есенцію з свіжих плодів використовують у гомеопатії.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій сушених плодів (2 столові ложки сировини́ на 500 мл окропу, варити 5 хвилин) по півсклянки 4 рази на день до їди; свіжі плоди вживати щодня по 10-15 шт.; сік свіжих плодів пити щодня по 20 г1.
ФІЗАЛІС ЗВИЧАЙНИЙ — Physalis alkekengi L.
Московська назва — физалис обыкновенный.
Родина пасльонові — Solanaceæ.
Дворічна або багаторічна рослина з повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, тупогранчасте, яке досягає 30-60 см заввишки. Листки чергові, черешкові, цілісні, яйцеподібні, з неглибокими зубчиками, при основі заокруглені, на верхівці загострені. Квітки двостатеві, правильної форми, на пониклих квітконіжках, одиночні. Віночок колесоподібний, зрослолистий, п’ятироздільний, білуватий. Плід — округла оранжева ягода, захована у червонястій розрослій чашечці. Цвіте у червні − липні, плоди достигають у серпні − вересні. Рослина надзвичайно декоративна, приваблива, особливо восени. Поширена у дикому стані на Поліссі — серед галявин та між чагарниками. На Чернігівщині, Полтавщині, Черкащині, Київщині росте чи не на кожній садибі як декоративна рослина.
Сировина. Використовують плоди фізалісу звичайного, які звільняють від чашечок. Їх сушать у теплих, добре провітрюваних приміщеннях і зберігають у щільній тарі.
Хімічний склад. У плодах фізалісу звичайного виявлено пектини, дубильні речови́ни, вітамін С (близько 46 мг%), слиз, цукри, органічні кисло́ти (цитринову, яблучну, винну, бурштинову, кавову, ферулову та синапову), барвники.
Застосування. Плоди фізаліса звичайного застосовують у народній медицині як протизапальний за діуретичний засоби. Їх вживають при нефриті, циститі, захворюваннях сечоводів, енурезі, анурії, подагрі, суглобовому ревматизмі, деформуючому артрозі.
Беруть 1 столову ложку сушених плодів, заливають 1 склянкою води́, кип’ятять на малому вогні 5 хв, настоюють 1 год. П’ють по 50 мл 3 рази на добу за 30 хв до їди.
Для лікування запальних захворювань сечостатевої системи ми поєднуємо плоди фізалісу звичайного з травою вересу звичайного, медунки лікарської, споришу звичайного, квітками глоду колючого, квітками та листками алтеї лікарської, травою материнки звичайної, травою ерви шерстистої у співвідношенні 1:4:2:4:2:4:2:2. Беруть 2 столові ложки суміші, заливають 1 склянкою окропу, настоюють 4 год. П’ють по 50 мл 3 рази на добу за 30 хв до їди. Курс лікування — 1,5-2 міс.
Для лікування деформуючого артрозу ми поєднуємо плоди фізалісу звичайного з коренями медунки лікарської, кропиви дводомної, цикорію дикого, плодами шипшини коричної, глоду колючого, травою яглиці звичайної, шишками хмелю звичайного у співвідношенні 1:2:2:4:4:2:2:1. Беруть 2 столові ложки суміші, заливають 1 склянкою води́, кип’ятять на малому вогні 5 хв, настоюють 4 год. П’ють по 50 мл 3 рази на добу за 30 хв до їди. Курс лікування — 1,5-2 ро́ки. Обов’язкові гарячі ванни, а також примочки з відварів та настойок лікарських рослин, про що̀ говоритиметься в окремому розділі2.
Примітки:
1 Стаття з книги «Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник» (відп. ред. А. М. Гродзінський; Київ, Головна редакція УРЕ ім. М. П. Бажана, 1991 р.).
2 Стаття з книги Є. С. Товстухи «Фітотерапія» (видання 2-е, перероблене та доповнене; Київ, «Здоров’я», 1995 р.).
Немає коментарів:
Дописати коментар