Грицики звичайні
(Capsella bursa-pastoris (L.) Medic.)
Capsella bursa-pastoris — однорічна трав’яниста гола розсіяноопушена рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло прямостояче, просте або розгалужене, 10-50 см заввишки. Листки чергові; прикореневі — у розетці, черешкові, перисторозсічені, розділені на трикутні зубчасті частки; стеблові — сидячі, цілокраї, біля основи стріловидні і стеблообгортні. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, 4-пелюсткові, білі, у верхівкових китицях. Плід — стручок. Цвіте у квітні-вересні.
Поширення. Росте по всій території України як бур’ян на полях, біля доріг та поблизу жител.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Bursæ pastoris), зібрану під час цвітіння рослини, коли на ній починають утворюватися нижні плоди. Доцільно виривати рослини з коренем, який потім обрізують, залишаючи прикореневу розетку листків (при скошуванні розетки листків залишаються невикористаними і сировина буде нижчої якості). Сушать траву під наметом або на горищі, поки сте́бла не стануть ламкими. Сухої сировини́ виходить 20%. Строк придатності — 3 ро́ки. Сировина відпускається аптеками.
Хімічний склад. Трава містить флавоноїди (рутин, лютеолін-7-рутинозид, лютеолін-7-глюкозид), дубильні речови́ни, аміни (холін, ацетилхолін, тирамін та інші), сапоніни, органічні кисло́ти (фумарова, лимонна, яблучна, винна), аскорбінову кислоту, ефірну олію та сполуки калію. Наявність у траві вітаміну К деякі автори ставлять під сумнів.
Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати Г. з. виявляють виражену кровоспинну дію, знижують кров’яний тиск, посилюють моторику шлунка і прискорюють перистальтику кишечника, стимулюють моторну функцію матки. Листки рослини проявляють високу фітонцидну активність. В акушерстві й гінекології препарати Г. з. використовують при післяпологових кровотечах, атонії матки, при тривалих і сильних місячних у клімактеричний період. Ефективним є й використання Г. з. при легеневих, шлунково-кишкових і ниркових кровотечах. У народній медицині, крім цього, настій трави́ п’ють при хворобах печінки, печінкових кольках, діареї, хворобах нирок і сечового міхура, при нирковокам’яній хворобі та гарячці. Траву Г. з. часто використовують у поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Так, при ниркових кровотечах Г. з. корисно поєднувати з травою хвоща польового, а при маткових — з калиною звичайною або гірчаком перцевим. До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя грициків.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави́ (10 г або 2 столові ложки сировини́ на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 4-5 раз на день після їди як кровоспинний засіб; чотири столові ложки суміші трави́ Г. з. і хвоща польового (взятих порівну) заливать 3 склянками окропу, настоюють 2 години і п’ють по півсклянки тричі на день як кровоспинний засіб; рідкий екстракт грициків звичайних (Extractum Bursæ pastoris fluidum) по 20 крапель 3 рази на день при атонії матки і маткових кровотечах; одну столову ложку суміші трави́ Г. з. і споришу звичайного (по 15 г), трави́ омели білої (20 г) заливають склянкою окропу, настоюють 30 хв, проціджують і п’ють щодня ввечері при тривалих маткових кровотечах; настій трави́ грициків (40-50 г на 1 л окропу, настоюють 20-30 хв, проціджують) п’ють теплим по півсклянки тричі на день за 1 годину до їди як жовчогінний засіб; настій трави́ (3 столові ложки сухої або свіжої трави́ на 200 мл окропу, настоюють 15 хв, проціджують) п’ють по третині склянки тричі на день як гіпотензивний засіб; сік свіжої рослини по 40-50 крапель на прийом (вважається, що сік у всіх випадках діє ефективніше за настій); салат: молоде листя грициків подрібнюють і кладуть на кусочки огірків і помідорів, накривають зверху кружальцями вареного яйця́ і поливають вершками (на 100 г листя Г. з. беруть 60 г помідорів, 60 г огірків, 1 яйце, 40 г вершків та сіль).
ЗОВНІШНЬО — настій грициків (10 г трави́ на 200 мл окропу) для компресів на забиті місця́ і садна1.
CAPSELLA BURSA-PASTORIS (L.) MEDIC. — ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ.
Російська назва — пастушья сумка обыкновенная.
Однорічна трав’яниста рослина з родини хрестоцвітих. Росте на полях, біля шляхів, поблизу жител, на смітниках. Стебло прямостояче, заввишки 15-40 см. Нижні листки зібрані в розетку, довгасті, з трикутними гострими частками, стеблові сидячі. Цвіте з травня до жовтня. Квітки білі, дрібні, в китицях. Плоди невеликі, трикутні.
Сировина. З лікувальною метою використовують траву грициків звичайних. Її збирають під час цвітіння рослини, сушать на відкритому повітрі у затінку або в приміщенні, що̀ добре провітрюється. Зберігають у фанерних ящиках, обкладених папером.
Рослина заготовляється і відпускається аптеками.
Хімічний склад. Найважливішими складовими частинами грициків є холін, ацетилхолін, тирамін та флавоновий глікозид діосмін. У них також виявлено бурсаціонову кислоту, ізотоціановий глікозид, які після розпаду утворюють леткі речови́ни, до яких входять органічні сполуки сірки, алкалоїдів і сапонінів. Грицики багаті на мінеральні солі, особливо калієві, органічні кисло́ти (фумарову, яблучну, лимонну, винну), аскорбінову кислоту, філохінони, фітонциди та ефірну олію.
Дія: гемостатична, гіпотензивна, жовчогінна.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. Клінічними і фармакологічними дослідженнями встановлено, що препарати грициків виявляють кровоспинну дію. Спочатку цю властивість рослини пояснювали наявними в ній ацетилхоліном та тираміном, але згодом було доведено, що при пероральному вживанні ці речови́ни втрачають свою здатність. Крім того, стало відомо, що препарати грициків не виявляють прямого впливу на організм: діють їх трансформовані амінові сполуки білкового походження. Ці сполуки утворюються внаслідок певних ферментативних процесів, які відбуваються в екстракті близько 3 міс. При тривалішому зберіганні екстракту кровоспинна активність його поступово знижується. В експерименті також встановлено тонізуючу дію препаратів рослини на м’яз матки, виявлено їх гіпотензивні властивості. Флавонові сполуки, що̀ містяться в грициках звичайних, діють сечогінно.
Науковою медициною препарати грициків використовувалися ще під час першої світової війни́. Нині їх застосовують як кровоспинні засоби в післяродовий період та при тривалій менструації, легеневих і ниркових кровотечах. Клінічні спостереження В. П. Лувіканіна (1957) свідчать, що настій грициків припиняє ниркову мікрогематурію при запальних процесах нирок. С. А. Томілін (1962) довів здатність препаратів грициків знижувати артеріальний тиск і посилювати перистальтику кишок.
У народній медицині широко користуються настоями грициків: при хворобах печінки, нирок, сечового міхура, печінкових кольках, нирковокам’яній хворобі, діареї, гарячці і для припинення післяродової кровотечі.
Як жовчогінний засіб готують настій 40-50 г трави́ грициків на 1 л окропу, настоюють 20-30 хв, проціджують. Вживають теплим по півсклянки тричі на день за 1 год перед їдою.
При жовчнокам’яній хворобі та пієлонефриті найкращим засобом є сік рослини. Сік грициків звичайних значно ефективніший порівняно з настойкою та відваром. Вживати його треба по 40-50 крапель.
У разі гіпертонічної хвороби й атонії кишок діють холін, глікозид гізопін, інозид, алкалоїди, цитринова кислота. Три столові ложки сухої або свіжої трави́ грициків настоюють 15 хв на 1 склянці окропу, проціджують. Випивають настій протягом дня за 3 рази.
Для припинення тривалої метрорагії 1 столову ложку суміші грициків (15 г), споришу звичайного (15 г), трави́ омели білої (20 г) заливають склянкою окропу, настоюють півгодини, проціджують. Настій п’ють щовечора по ¾ склянки.
Рідкий екстракт трави́ грициків готують на 70%-му етиловому спирті у співвідношенні 1:10. Одержують прозору рідину зелено-бурого кольору, пекучу на смак, із своєрідним запахом. Вживають по 20-25 крапель всередину двічі-тричі на день2.
Capsella bursa-pastoris Medic. — ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ.
Українські на́зви: грицики, тоболки; російські: пастушья сумка, сумочник пастуший; польські: tasznik pospolity, kaszka, tobolki, kaletka pasterska.
Родина: Cruciferæ — хрестоцвіті.
Скрізь розповсюджений бур’ян. Однолітня, іноді 2-літня трав’яниста рослина із прикореневою розеткою перисторозсічених листів і прямим простим, іноді гіллястим стеблом, на якому листи дрібні сидячі, цільні або виїмчастозубчасті. Плоди — стручки у формі серденька або сумочки. Білі дрібні квіти зібрані в довгу китицю. Рослина цвіте із квітня до вересня поступово від низу стебла́ до ве́рху; так і дозріває.
Росте на полях, у городах, біля доріг, біля жител. На гарних ґрунтах досягає висоти́ 60 см, зазвичай 10-40 см. Збирають усю траву, зрізуючи її (деяку виривають) під час цвітіння.
Напар грициків звичайних 40,0-50,0 г на 1 л окропу приймають при хворобах печінки, жовчних і ниркових каменях, при хворобах нирок і сечового міхура й при різних розладах обміну речовин.
Такий же напар вживають жінки похилого віку в передклімактеричний період при виснажливих маткових кровотечах.
Дехто вважає, що сік з пом’ятих і вичавлених рослин грициків звичайних по 40-50 крапель на 1 столову ложку води́ у всіх випадках діє енергійніше, ніж напар. Такий же сік приймають також при ревматизмі й поносах. При поносах приймають не на воді, а на чарці горілки.
При каверні в легенях: на 2 склянки води́ беруть 2 столові ложки трави́ грициків звичайних, 1 столову ложку дубової кори й півстакана портвейну. Все це варять 10 хвилин у закритому посуді. Увесь напар випивають протягом дня.
Зберігання. Суху траву грициків звичайних зберігають у ящиках, викладених папером3.
ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ — Capsella bursa-pastoris Medic.
Родина хрестоцвіті — Cruciferæ.
Як виглядають грицики звичайні? Однорічна, іноді дворічна трав’яниста рослина 20-50 см заввишки, з прикореневою розеткою перисторозсічених листків і простим, іноді гіллястим, стеблом, на якому листки дрібні, сидячі, цілі або виїмчасто-зубчасті. Квітки білі, дрібні, зібрані в довгу волоть. Плоди поступово достигають від низу до верху — це стручки у вигляді се́рця або торбинки4. Цвіте у березні-жовтні.
Де ростуть? По всій території України (надоїдливий бур’ян) — на полях, городах, коло доріг, жител.
Що̀ й коли збирають? Усю квітучу рослину, з травня по серпень.
Коли застосовують? Як продукт харчування: листки кладуть у супи, борщі, салати, насіння замінює гірчицю. Грицики містять у собі вітаміни С і К, яблучну і цитринову кисло́ти, холін, сапоніни, калій; їх листки мають фітонцидну активність (як хрін), містять сірку. Експериментально доведено, що грицики знижують артеріальний тиск крові, посилюють скорочення м’язів матки і звужують периферичні кровоносні судини.
У вигляді чаю грицики готують так. На 1 склянку окропу беруть 2 чайні ложки грициків і настоюють 10 хвилин. П’ють 1 склянку натщесерце і 1 ввечері, ковтками: при хворобах нирок і сечового міхура, опухлій селезінці, при кровотечах з носа, легеневих, ниркових, при виснажливих маткових кровотечах в клімактеричний період; при холециститах, розладах обміну речовин, при кам’яній хворобі. Сік з подавлених і витиснутих рослин грициків допомагає при ревматизмі і проносах (40-50 крапель на ложку води́ або чарку горілки).
При гіпертонії і атонії кишок (діють холін, глікозид гізопін, інозид, алкалоїди, цитринова кислота) грицики мають властивість знижувати кров’яний тиск і посилювати перистальтику кишок. Настоюють 2-3 столові ложки сухої або свіжої трави́ грициків в 1 склянці окропу 15 хвилин і випивають напар протягом дня за 3 рази. Дуже корисно вживати грицики, добре стерті в ступці з цукром (15 г свіжої трави́ грициків з 45 г цукру). Цю масу споживають протягом дня.
При каверні в легенях на 2 склянки води́ беруть 2 столові ложки грициків, 1 столову ложку дубової кори і півсклянки портвейну; усе це варять 10 хвилин у закритій посудині і весь напар випивають протягом дня (за три рази).
Для припинення тривалих маткових кровотеч 1 столову ложку суміші трави́ грициків, трави́ споришу і трави́ омели білої в співвідношенні 3:3:4 заварюють в 1 склянці води́, настоюють півгодини і п’ють щодня ввечері по ¾ склянки.
Застосовують настій для компресів на забиті місця́ і садна5.
ГРИЦИКИ (CAPSELLA), РОДИНА «КАПУСТЯНІ» — BRASSICACEÆ.
Однолітня рослина зі слабко-гіллястим стрижневим коренем. Стебло одне, розгалужене, заввишки 20-60 см. Прикореневе листя, що̀ утворює розетку, перистороздільне, із трикутними, зубчастими або виїмчасто-зубчастими лопатями. Стеблове листя чергове, сидяче, напівстеблообгортне, виїмчасто-зубчасте або цільне, зменшується до верхівки. Дрібні білі квітки зібрані в китицях на верхівках стебла́ й розгалужень. Цвіте рослина із травня й до осені. Плоди дозрівають із другої половини травня до пізньої осені. Плоди — невеликі трикутні зворотно-яйцеподібні серцевинні стручки, що̀ розкриваються двома стулками. Насіння численне, дрібне, ясно-коричневе. Росте повсюдно в Україні й Росії.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ.
З лікувальною метою використовують надземну частину рослини. Найбільш сприятливий час для збору — весняні місяці. Рослину висмикують із коренем, звільняють від землі, що̀ пристала, ножем обрізають корінь.
Для сушіння грицики підвішують у пучках або розстеляють тонким шаром на папері під навісами з гарною вентиляцією.
АКТИВНІ РЕЧОВИ́НИ.
Містить флавоноїди, вітаміни С і К, яблучну і цитринову кисло́ти, багато калію, пептид. Листя, крім того, містить сірку.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ.
Застосування рослини знижує артеріальний тиск крові, підсилює скорочення м’язів матки й звужує периферичні кровоносні судини. У народній медицині відвари із грициків застосовують при лікуванні дизентерії, гастриту, кровотечі, туберкульозу легенів, малярії, захворювань се́рця й печінки, гінекологічних і венеричних хвороб, блювоти, порушення обміну речовин; використовують при лікуванні гнійних ран і виразок. Настій застосовують при гіпертонічній хворобі й колітах. Рекомендується збір весняної свіжої трави́ як кровоочисний засіб; у зборі з польовим хвощем застосовують при кашлі й простудних захворюваннях, ревматизмі й подагрі; трав’яний чай уживається при лікуванні менструальних порушень.
У тибетській медицині грицики вважаються кращим засобом для зупинки гикавки, їх застосовують і як протиблювотний засіб.
У монгольській медицині — як седативний при нервово-психічних захворюваннях і як засіб, що̀ добре загоює рани.
ПРОТИПОКАЗАННЯ.
Не рекомендується використовувати при вагітності й тромбофлебіті.
ЗАСТОСУВАННЯ.
Залити 2 ст. ложки трави́ грициків, 1 ст. ложку дубової кори ½ склянками портвейну й 2 склянками води́, кип’ятити 10 хвилин у закритій посудині, процідити. Весь відвар випити за 3 рази протягом дня. При каверні в легенях.
Залити 1 ст. ложку суміші трави́ грициків, трави́ споришу (гірчак пташиний) і трави́ омели білої в співвідношенні 3:3:4 1 склянкою води́, настоювати 30 хвилин, процідити. Приймати щодня ввечері по ¾ склянки. Застосовувати при тривалих маткових кровотечах6.
Примітки:
1 Стаття з книги «Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник» (відп. ред. А. М. Гродзінський; Київ, видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992 р.).
2 Стаття з книги Ф. І. Мамчура «Довідник з фітотерапії» (Київ, «Здоров’я», 1984 р.).
3 Стаття з книги Михайла Андрійовича та Івана Михайловича Носалів «Лікарські рослини і способи їх застосування в народі» (Київ, 2013 р. (репринт видання 1958 р.)).
4 Дуже подібний до грициків (з тієї самої родини) талабан польовий (Thlaspi arvense L.), напар якого п’ють від лихоманки і щоб розрідити надто густе слизове харкотиння, понизити кислотність шлункового соку. Діє сечогінно, потогінно, прискорює і посилює менструальний цикл у жінок. Водний настій трави́ талабану з квітками і зеленими плодами (вони круглі, крилаті, за смаком і запахом нагадують редьку і гірчицю) застосовують для компресів на рани.
5 Стаття з книги В. В. Кархута «Ліки навколо нас» (Київ, «Здоров’я», 1974 р.).
6 Стаття з книги І. С. Алексєєва «Повний атлас лікарських рослин» (Донецьк, ТОВ «Глорія Трейд», 2013 р.).
Немає коментарів:
Дописати коментар