28 березня 2015 р.

Кріп запашний


Кріп запашний
(Anethum graveolens L.)


Кріп запашний
КРІП ЗАПАШНИ́Й, копрій; укроп душистый.

Anethum graveolens — однорічна трав’яниста з синюватою поволокою рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, круглясте, посмуговане, галузисте, 40-100 см заввишки. Листки чергові, яйцевидні, 2-3-перистороздільні, з лінійними нитковидними кінцевими частками; нижні — черешкові; верхні — сидячі, з білооблямованими піхвами і зменшеними пластинками. Квітки дрібні, двостатеві, жовті, у складних 20-50-променевих зонтиках, без обгортки. Плід — плеската коричнева двосім’янка. Цвіте́ у травні-серпні.

Поширення. Кріп запашний розводять на горо́дах як пряно-смакову рослину, іноді він дичавіє і росте як бур’ян. Походить з Персії і Східної Індії.

Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують плоди кропу (Fructus Anethi) і свіже листя. Збирають плоди кропу, коли половина з них дозріє: зривають або зрізують цілі рослини з плодами, зв’язують у снопики й залишають достигати, а потім обмолочують. При необхідності плоди досушують. Сухі плоди зберігають у добре закритих банках. Строк придатності — 2 ро́ки. Плоди відпускаються аптеками.

Хімічний склад. Плоди кропу містять ефірну олію (2-4%), флавоноїди, каротин, до 20% жирної олії. В листі кропу знайдено ефірну олію (1,5%), флавоноїди (кверцетин, ізорамнетин, кемпферол), вітамін С (135 мг%), каротин (до 12 мг%), фолієву, нікотинову і пантотенову кисло́ти, солі калію, кальцію, фосфору і заліза. Головними складовими частинами ефірної олії є кетон карвон, терпеноїди феландрен, дилапіол, терпінен і лимонен.

Фармакологічні властивості і використання. В науковій медицині настій плодів застосовують як відхаркувальний і вітрогінний засіб. У народі настій або порошок насіння кропу вживають всередину для профілактики приступів грудної жаби, при гіпертонічній хворобі 1 і 2-го ступенів, хронічній коронарній недостатності, безсонні, при спастичних станах м’язів о́рганів черевної порожнини, алергічному дерматиті, сверблячці (Pruritus), виразці гомілки, геморої, як сечогінний, проносний і молокогінний засіб та як засіб, що̀ збуджує й поліпшує апетит і травлення, заспокоює кольки й судому. Часто плоди кропу використовують у сумішах з іншими лікарськими рослинами. Свіже листя кропу корисно вживати при гіпохромній анемії й серцевій астмі. Як зовнішній засіб настій насіння застосовують у вигляді примочок при хворобах очей і при гноячкових ураженнях шкіри. Молоде листя й сте́бла використовують як ароматичну приправу для страв, а на початку утворення насіння — як спеції при солінні огірків і помідорів. З насіння добувають ефірну олію, яку використовують у парфюмерній, кондитерській і консервній промисловості.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій плодів (1 чайна ложка подрібненої сировини́ на 300 мл окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки тричі на день; порошок плодів кропу приймають по 1 г тричі на день, запиваючи водою1.


КРІП (Anethum graveolens L.).

Кріп — усім знайома однорічна овочева культура з пряним запахом. Але існує ще й багаторічний різновид цієї рослини, так званий кріп волоський, або фенхель, який у нас вирощують лише в Криму. Його батьківщиною вважають Близький Схід, звідки під час походів Олександра Македонського він занесений до Греції та Риму. Відомий римський лікар Гален, який жив у II ст. до н. е., згадує кріп у своїх працях.

У Стародавній Греції зелень кропу вживали для прикрас під час релігійних обрядів (учасники свят на честь Діоніса носили на голові вінки з кропу). Нині зелень кропу використовують у харчуванні та медицині. Свіжий кріп додають до салатів, супів, м’ясних та рибних страв. Вживають його і в сушеному вигляді, при квашенні та маринуванні овочів.

Запах кропу зумовлений ефірною олією, яку містять всі частини рослини. Найбільше її в насінні (близько 4%). Кропова олія має карвон, диллепіол, феландрен, лімонен, терпентин, апіол тощо.

Насіння багате також на жирну олію (до 20%). Свіжі сте́бла і листя містять флавоноїди кверцетин, ізорамнетин та кемпферол, пігментний каротин (6,5 мг%), вітамін С (до 150 мг%). До того ж у цій рослині чимало фолієвої, нікотинової та пантотенової кислот.

У науковій медицині кріп мало використовують, хоча один з його видів називають аптечним. Зате в народній медицині він набув широкого застосування. Кріп відомий як збуджувальний, зміцнювальний, відхаркувальний засіб. Добре впливає він на оздоровлення організму (бо містить вітамін С), поліпшує обмін речовин.

Ліки з кропу корисні для дітей, коли в них засмічений шлунок зі спазмами, хронічні проноси. Кропове насіння вживають при туберкульозі легенів та рахіті, при затримці сечі, піску в нирках та від болю (як тамувальний засіб), а також від судоми (у дітей), під час нестачі молока в жінок-годувальниць (перед годуванням немовлят).

Ефірну олію кропу та кропову воду часто застосовують при метеоризмі в дітей. Препарат анетин, який виготовляють з насіння кропу, розширює коронарні судини, знімає спазми гладкої мускулатури, тому́ його рекомендують для лікування стенокардії та хронічної коронарної недостатності. Ефірна олія має, крім того, антисептичні властивості.

Як зовнішній засіб ліки з кропу виручають під час затвердіння залоз, хворобах очей: ними лікують гнійні і так звані золотушні зовнішні хворобливі процеси (використовують для примочок).

Після операції на о́рганах черевної порожнини у хворих дуже часто буває агонія чи гіпотонія кишечника. Тому́ для збудження перистальтики радять вживати відвар з однієї чайної ложечки товченого насіння на склянку гарячої, доведеної до кипіння води́. Відвар настоюють 20 хвилин; дають по 2 столові ложки, або по ¼ склянки, 3-4 рази на день.

Часто люди похилого віку скаржаться на понижений тонус кишкового тракту. В лікуванні ефективною є суміш кропового насіння та ялівцевих ягід (по 2 столові ложки), їх треба потовкти та змішати з 1 частиною порошку сухого листя алое. Потім розвести чайну ложечку цієї суміші в склянці окропу і вживати по столовій ложці тричі на день. Ці ліки добре регулюють функціональну діяльність шлунка.

Під час запальних процесів у дихальних шляхах ліки з кропу готують так: заварюють столову ложку насіння у склянці води́ і споживають в охолодженому вигляді по столовій ложці 4-5 разів на день. Від метеоризму (здуття кишечника) п’ють цей же настій по півсклянки двічі на день.

У давнину кріп рекомендували людям, яким доводилося напружувати зір або працювати в нічний час. Не відпала ця потреба й сьогодні. Почервонілі від утоми або довгого читання повіки «заспокоює» примочка з кропу.

Подрібнений свіжий кріп, пересипаний сіллю, можна зберігати до весни́, хоча він і втрачає певною мірою свої смакові якості. В сухому вигляді кріп зберігається до нового врожаю2.







КРІП ЗАПАШНИЙ (ANETHUM GRAVEOLENS L.), РОДИНА «ЗОНТИЧНІ» — APIACEÆ.

Однолітня трав’яниста рослина. Стебло одиночне, пряме, заввишки 40-120 см, тонко борознисте, неопушене, у верхній частині гіллясте, між галузками вигнуте. Листя кропу тричі, чотири рази перисте, яйцеподібне. Нижнє листя на черешках, розширених у довгасту піхву; верхнє листя сидяче. Парасольки великі, 20-50-променеві. Квітки зібрані в невеликі парасольки. Насіння яйцеподібне або широкоеліптичне. Цвіте́ в червні-липні. Плоди дозрівають у липні-серпні. В Україні кріп запашний зростає як культивована й бур’яниста рослина повсюдно.

ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ.

Насіння збирають шляхом зрізання квітів із черешка, коли насіння починає дозрівати. Суцвіття з насінням опускають «догори ногами» в паперовий пакет і залишають в теплому сухому місці на один тиждень. Потім насіння легко відділяють від стебел і зберігають в герметичному посуді.

АКТИВНІ РЕЧОВИ́НИ.

У листі кропу є аскорбінова й нікотинова кисло́ти, каротин, тіамін, рибофлавін, а також флавоноїди — кверцетин, ізорамнетин і кемпферол, вуглеводи, пектинові речови́ни, набір мінеральних солей (заліза, калію, кальцію, фосфору та ін.). У плодах кропу містяться жирна олія та білки́. У всіх частинах рослини є ефірна олія, особливо багато її в плодах кропу.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ.

Препарати кропу володіють протизапальною, судинорозширювальною, антисептичною, легкою проносною, заспокійливою, снотворною, відхаркувальною, протисудорожною дією; поліпшують апетит; підвищують опірність організму до різних захворювань; стимулюють діяльність молочних залоз. У народній медицині траву кропу застосовують при пієлонефритах і нирковокам’яній хворобі, при простудних захворюваннях; плоди — для посилення секреції молока у жінок, які годують немовлят, при безсонні й захворюваннях верхніх дихальних шляхів; порошок плодів або відвари трави́ — при гастритах зі зниженою кислотністю, захворюваннях печінки й жовчовивідних шляхів; свіжу зелень — при розладах травлення; зовнішньо відвари — у вигляді примочок при гнійничкових ураженнях шкіри.

ПРОТИПОКАЗАННЯ.

Не можна приймати кріп людям зі зниженим тиском.

ЗАСТОСУВАННЯ.

Залити 1 ст. ложку подрібненого насіння кропу 1 склянкою окропу, настоювати 20-30 хвилин, процідити. Приймати настій по ⅓ склянки 3 рази на день до їди. Застосовувати як вітрогінний та жовчогінний засіб.

Залити 1 ст. ложку подрібненої трави́ кропу 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину, процідити. Приймати настій по ⅓-½ склянки 4 рази на день. Застосовувати при гіпертонії3.


КРІП ПАХУЧИЙ (укроп пахучий) — Anethum graveolens L.

З давніх-давен наші предки використовували кріп як прянощі і як лікувальний засіб.

Це — однорічна трав’яниста рослина з родини зонтичних (Аріасеæ) заввишки 40-100 см. Стебло круглясте, галузисте. Листки перистороздільні, з лінійними ниткоподібними ланцетними частками; нижні — черешкові, верхні — сидячі. Суцвіття зонтика великі, 20-50-променеві. Цвіте́ в травні-серпні.

Розводять на городах, іноді дичавіє і росте як бур’ян. У дикому стані зустрічається по берегах Середземномор’я і на Кавказі.

Плоди містять 4% ефірної олії, до складу якої входять карвол, дилапіол, лімонен і феландрен, та до 20% жирної. В траві, крім ефірної олії, містяться каротин, вітамін С, мікроелементи.

У медичній практиці траву у вигляді водного настою застосовують при гіпертонії, у народній медицині — як сечогінне. Плоди у вигляді порошку і насто́ю — при захворюванні дихальних шляхів, розладі травлення, а також як засіб, що̀ стимулює виділення молока. Настої трави́ кропу розширюють кровоносні судини, знижують артеріальний тиск, збуджують діяльність се́рця, збільшують діурез.

Кропова вода використовується науковою медициною для поліпшення функції кишечника та зменшення метеоризму, як смакова речовина для мікстур. Плоди також використовують для збільшення молока у жінок, які годують немовлят, як заспокійливий засіб при безсонні.

Застосовують у різних галузях промисловості; в кулінарії — для соління і маринування овочів, приготування страв.

Розмножують насінням, яке висівають рано навесні (можна і влітку). Догляд полягає в розпушенні ґрунту та прополюванні.

Траву використовують в міру потреби. Насіння збирають у кінці вегетації4.


Примітки:

1 Стаття з книги «Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник» (відп. ред. А. М. Гродзінський; Київ, Головна редакція УРЕ ім. М. П. Бажана, 1991 р.).

2 Стаття з книги Ф. І. Мамчура «Овочі і фрукти в нашому харчуванні» (Ужгород, «Карпати», 1988 р.).

3 Стаття з книги І. С. Алексєєва «Повний атлас лікарських рослин» (Донецьк, ТОВ «Глорія Трейд», 2013 р.).

4 Стаття з книги Ф. І. Мамчура та Я. Д. Гладуна «Лікарські рослини на присадибній ділянці» (видання друге; Київ, «Урожай», 1989 р.).

Немає коментарів:

Дописати коментар