12 січня 2016 р.

Свт. Василій Великий. 1-а аскетична бесіда


Святитель Василій Великий


1-а аскетична бесіда

Вступна аскетична наука.
„Καλὰ μὲν...“


1. Велике значіння мають царські розпорядки для підданих, але важніші та значніші від них є ті, що̀ їх видано для воїнів. Хто бажає великого, високого достоїнства, хто хоче стояти все при Христі, а почує голос: „Коли хто служить мені, нехай іде за мною; де я, там буде і мій слуга“ (Йоан 12, 26), нехай повинується тому слову, неначе тому вищому царському розпорядкові воїнам.

Де Христос цар? В небі. Туди і ти, воїне Христа, повинен прямувати. Забудь на всякий відпочинок на землí, воїн не будує дому, не набуває ріллі, не вдається в торгівлю, що̀ приносить дохід. „Хто служить у війську, не вмішується в справи світу, щоб приподобатися вождеві" (2 Тим. 2, 4). Воїн має харч від царя, не потребує приготовляти їди, це до нього не належить. Доми підданих з приказу царя стоять йому отвором, він не журиться про мешкання. На дорозі шатро, харч відповідно до потреби, вода напитком, сну, скільки вимагає природа. Походи великі, часті нічні сторо́жі; спека і холод, боротьба з ворогом; безнастанна небезпека смерті, а часто і смерть, але смерть славна. Почесті, дари цісарські. Життя повне трудів на війні, повне слави в часі мира. Нагородою мужества і вінцем за труди є начальство, приязнь царя, його товариство, приятельський привіт, влада над підданими, можність упрошення, чого хоче для другів.

2. Від тих земських прикладів перейди, воїне Христа, до роздумування про вічні до́бра. Вибери життя без дому, без мíста, без власності; будь свобідний, увільнися від усякої життєвої журби; нехай тебе не в’яже пожадання жени, ані журба про діти; це неможливе в воєнній службі Бога, „бо збруя нашого воїнства не тілесна, а сильна Богом“ (2 Кор. 10, 4). Нехай не поконує тебе тіло, нехай не в’яже проти волі, нехай з свобідного не робить невільником, не дбай про потомство на землí, але про духовні діти, яких ти провадив би до неба. Не входи в зв’язки тілесного супружества, пожадай духовного зв’язку, правління над душами, духовного вітцівства. Наслідуй небесного Жениха, відпирай на́пади невидимих ворогів, веди боротьбу проти ворожих сил, відганяй їх передусім від власної душí, щоби не мали до тебе приступу, а опісля від тих, що̀ будуть до тебе прибігати і виберуть тебе вождем у боротьбі, яких наукою збережеш від злого. Розбивай розумовання, противні Христовій вірі, наукою побожності збивай розумовання безбожних, „збивай гадки і всяку гордість, що̀ противиться Божій науці“ (2 Кор. 10, 5).

Усе довір’я покладай передусім на Всемогучу руку Всевишнього Царя, що̀ як тільки покажеться, відразу приневолює противників до страху і вте́чі; а коли Бог схоче, щоби ти виправлявся через небезпеки і щоби Його військо зударилося з військом противника, на всякий труд будь не до поконання силою волі, душею незламною в небезпеці, з охотою переходи з краю до краю, з моря на море, як каже Христос: „Коли вас переслідують в цім місті, утікайте до іншого“ (Мат. 10, 23).

А коли тебе візвуть перед суд і прийдеться станути перед воєводами та зносити зневаги людей і суворий погляд ката і почути дикі крики і бачити знаряддя муки і зазнати мук і боротися до смерті, не трать тоді відваги, пам’ятай на Христа. Він за тебе перетерпів, усе те тобі треба за Нього терпіти, будь певний, що побідиш і серед мук. Ідеш за побідним Царем, що̀ хоче тебе зробити учасником своєї побíди. Навіть умираючи не будеш побіджений, навпаки, саме тоді побідиш, бо заховаєш ненарушену правду і свободу її визнавати.

3. По смерті перейдеш до вічного життя, від пониження у людей до Божої слави, від горя цього світу, від кар до вічної відради з ангелами в небі. Земля не приняла тебе за горожанина, небо тебе прийме. Світ переслідував, а ангели понесуть тебе і представлять Христу. Христос назове тебе другом, почуєш найсолодші похвали: „Славно, добрий, вірний слуго, воїне хоробрий, насліднику Господа, товаришу Царя, в нагороду ось мої дари, слухатиму твоїх просьб, бо ти слухав моєї бесіди. Будеш просити про спасення братів, що̀ ще лишилися у трудах і випросиш у Царя для товаришів віри і святої любові участь у вічних добрах; будеш вести вічні хороводи, вінценосець серед ангелів, будеш царювати над створінням в імені Царя і в блаженстві будеш вікувати з ликами блаженних“.

А коли Бог схоче ще лишити тебе на цім світі у боротьбі, щоб ти здобув ще більше вінців побíди і спас не одного у видимих і невидимих війнах, то навіть на землí буде велика твоя слава. Други будуть тебе шанувати, бо знайшли в тобі опікуна, оборонця і посередника. Будуть тебе славити як мужного воїна, будуть уважати першим і найліпшим. Будуть вітати і з радістю приймати як Божого післанця, як само́го Ісуса Христа по словам апостола Павла.

Такі то при́клади Божого воїнства. І не до самих мужчин ця бесіда, бо і жіночий рід воює у Христа; вчислений між воїнів за духовну хоробрість, не відкинений для слабості тíла. Багато невіст відзначилося в тій службі не менше, ніж мужчини. Не брак і таких, що̀ заслужили і на більшу славу. До них належать ті, що̀ зачислені до лика дів, і ті, що̀ відзначилися смілим визнаванням віри або засяли славою мучеництва. І не самі мужчини, а й невісти товаришили Христові в часі Його перебування на цім світі. Оба поли служили Спасителеві.

Отож коли такі світлі нагороди призначені для Христового воїнства, нехай же бажають їх батьки для синів, а матері для доньок, нехай разом приводять свої діти, нехай тішаться надією вічних дібр, які дістануть з дітьми. Нехай бажають мати своїх дітей заступниками й молитвенниками у Христа.

Не будьмо малодушні для дітей, тішмося їх будучою славою, віддаймо Панові те, що̀ дав, щоб ми стали учасниками блаженства наших дітей. І себе разом з ними віддаваймо на службу Христові.

Хто так буде настроєний і так буде жити, сповниться на нім слово Давида: „Ви благословенні у Господа, що̀ сотворив небо і землю“ (Пс. 43, 23) або Мойсея: „Благослови, Господи, силу його, прийми діла́ його рук, розбий бе́дра тих, що̀ повстали на нього, ворогів його, й ненавидників його, щоб уже не встали“ (Второзак. 33, 11). Будьте мужні, біжіть доро́гою до небесних вінців у Христі Ісусі Господі нашім, котрому слава на віки. Амінь.

2-а аскетична бесіда





Текст за виданням «Аскетичні твори св. отця нашого Василія Великого» (переклад з грецької митр. А. Шептицького, ЧСВВ; Рим, Видавництво оо. василиян, 1989 р.).

Немає коментарів:

Дописати коментар