22 березня 2015 р.

Елеутерокок колючий


Елеутерокок колючий
(Eleutherococcus senticosus
(Rupr. et Maxim.) Maxim.)


Елеутерокок колючий
ЕЛЕУТЕРОКО́К КОЛЮ́ЧИЙ; элеутерококк колючий.

Eleutherococcus senticosus — високий [2-2,5 (5) м] гіллястий кущ родини аралієвих. Коренева система дуже розгалужена, до 30 м завдовжки. Пагони прямі, густо вкриті спрямованими косо і вниз численними тонкими шипами. Листки довгочерешкові, п’ятипальчастороздільні; листочки еліптичні, з клиновидною основою, по кра́ю дрібнопилчасті. Квітки дрібні, на довгих тонких квітконіжках, зібрані в майже кулясті зонтичні суцвіття; тичинкові і двостатеві квітки блідо-фіолетові, маточкові — жовтаві. Плід — чорна куляста кістянка. Цвіте́ у липні-серпні (в умовах Києва — у червні-липні).

Поширення. Рослина трапляється в мішаних лісах Далекого Сходу Росії. На Україні вирощують у деяких ботанічних садах. Трапляється на ділянках аматорів.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища і корені рослини (Rhizoma et radix Eleutherococci), які збирають восени. Корені висмикують з ґрунту, обтрушують від землі́, миють і розкладають для попереднього пров’ялювання на вільному повітрі. Після видалення ушкоджених частин корені розрубують на куски, товсті розщеплюють уздовж і сушать на горищах під залізним дахом або в сушарках при температурі 70-80°. Сушіння припиняють, коли корені стають ламкими. Аптеками сировина не відпускається.

Хімічний склад. Кореневища й корені елеутерококу містять 8 елеутерозидів (А, В, В1, С, D, Е, F, G), похідні кумарину, флавоноїди, ефірну олію (0,8%), рослинний віск (1%), смо́ли, крохмаль тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Елеутерокок колючий відносять до рослин — стимуляторів центральної нервової системи. Його препарати підвищують розумову й фізичну працездатність, стійкість до несприятливих умов, посилюють гостроту зору, покращують обмін речовин і апетит, виявляють гонадотропну та гіпоглікемічну дію. Показаннями до призначення елеутерокока є фізична й розумова перевтома, неврастенія, психостенія, виснаження нервової системи, які супроводжуються зниженням працездатності, дратівливістю та безсонням. Рекомендують елеутерокок і при вегетоневрозах, ангіоспазмі, аритмії й гіпотонії функціонального характеру, при початкових формах атеросклерозу й гіпертонічної хвороби, після тяжких операцій, а в поєднанні з іншими засобами — при гострій і хронічній променевій хворобі та при легких формах цукрового діабету. В гінекологічній практиці елеутерокок призначають при статевому інфантилізмі, порушеннях менструального циклу та неплідності, зумовленій недорозвиненням статевих о́рганів, та при патологічному клімаксі. Препарати елеутерокока колючого ПРОТИПОКАЗАНІ при інфаркті міокарда, гіпертонічних кризах, гарячкових станах і гострих інфекційних захворюваннях.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — екстракт елеутерокока рідкий (Extractum Eleutherococci fluidum) готують на 40%-му спирті у співвідношенні 1:1, приймають по 25-30 крапель за 30 хвилин до їди1.


ЕЛЕУТЕРОКОК КОЛЮЧИЙ (элеутерококк колючий) — Eleutherococcus senticosus Maxim.

На Далекому Сході Росії значно поширений елеутерокок колючий. Слава про нього дійшла до західної півкулі, де діловиті американці називають його тепер сибірським женьшенем. На гілках елеутерококу дуже багато шипів. Звідси і на́зви: чортів кущ, їжакове дерево, дикий перець.

Це — красивий, але дуже колючий кущ з родини аралієвих (Araliaceæ) заввишки 2-3 м (рідше 5-6 м) з кількома стеблами. Коренева система розміщена горизонтально, переважно у верхній частині ґрунту. Кора стебел світло-бура, на молодих пагонах жовтувато-бура. Листки п’ятипальчасті, складні, опушені, довгочерешкові, з двоякозубчастими краями. Квітки дрібні, на довгих квітконіжках, зібрані в кулькоподібні зонтики, одно- і двостатеві. Плоди чорні, ягодоподібні. Насіння сплюснуте з боків, нагадує місяць. Цвіте́ в липні-серпні, плоди дозрівають у вересні.

У природних умовах росте в кедрово-широколистяних, в темнохвойних лісах, в основному в районах Приморського і Хабаровського країв.

Елеутерокок містить глікозидну фракцію, алкалоїди, ефірну олію, глюкозу, сахарозу, суміш барвників, натрій (2,4 мг%), кальцій (12-16 мг%), калій (179 мг%) і загальний фосфор (27 мг%). Препарати елеутерококу стимулюють фізичну і розумову працездатність, збуджують центральну нервову систему, підвищують рухову активність, знижують вміст цукру в крові і артеріальний тиск, підсилюють гостроту зору, поліпшують слух, регулюють основний обмін, нормалізують сон. Загальний стан організму поліпшується, підвищується опірність його негативним факторам навколишнього середовища (перегрівання, переохолодження, простудні захворювання, кисневе голодування тощо).

Розмножують насінням і вегетативно (відсадками, живцями, поділом куща).

У перекопану на глибину 22-25 см ділянку висівають насіння з міжряддями 60-80 см. Протягом двох років ведуть догляд (прополюють, розпушують, поливають) і в кінці вегетації висаджують рослини на постійне місце.

Заготовляють корені восени (вересень-жовтень) або навесні (квітень-травень), листя — під час цвітіння. Корені викопують, очищають від землі́ і миють у холодній воді. Сушать на горищі або при температурі 70-80°С. Після сушіння корені подрібнюють на шматки завдовжки 50 см2.







ЕЛЕУТЕРОКОК КОЛЮЧИЙ (Eleutherococcus senticosus (Rupr. et Maxim.) Maxim.).

Російська назва — элеутерококк колючий.

Високий, до 2-3 м, гіллястий кущ, що̀ належить до родини аралієвих (Araliaceæ), зі світло-чорними стеблами, суцільно вкритими тонкими колючками. Коренева система дуже розгалужена, до 30 м завдовжки. Листки довгочерешкові — п’ятипальчасто-роздільні; листочки еліптичні, по краях дрібнопильчасті. Квітки дрібні, на довгих тонких квітконіжках, зібрані в кулясті зонтичні суцвіття, тичинкові і двостатеві квітки блідо-фіолетові, маточкові — жовтяві. Плід — чорна куляста кістянка. Цвіте́ в липні-серпні.

Батьківщиною рослини є Далекий Схід, де вона зростає в кедрово-широколистяних лісах, у Приморському краї, Приамур’ї та на Південному Сахаліні. Рослина акліматизована в Україні, зокрема на Закарпатті.

У медицині використовуються кореневище і корені рослини (Rhizoma et radix Eleutherococci), які збирають восени. Сировину сушать на горищах при температурі 70-80°С. У рослині містяться фізіологічно активні речови́ни — глікозиди-елеутерозиди, що̀ складаються з семи речовин. З коренів і кореневищ виготовляють рідкий екстракт, який виявляє всі основні види дії, властиві препаратам женьшеню. Екстракт стимулює фізичну і розумову працездатність людини, підвищує опір організму проти несприятливих зовнішніх впливів, корисний як загальнозміцнювальний засіб після важких захворювань і операцій, знижує вміст цукру в крові.

Елеутерокок можна культивувати в Закарпатті у промислових масштабах, а також на городах і дачах3.


Примітки:

1 Стаття з книги «Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник» (відп. ред. А. М. Гродзінський; Київ, видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992 р.).

2 Стаття з книги Ф. І. Мамчура та Я. Д. Гладуна «Лікарські рослини на присадибній ділянці» (видання друге; Київ, «Урожай», 1989 р.).

3 Стаття з книги В. І. Комендаря «Лікарські рослини Карпат. Дикорослі та культурні» (видання 3-є, доповнене та перероблене; Ужгород, «Мистецька Лінія», 2007 р.).

Немає коментарів:

Дописати коментар