Гармала звичайна
(Peganum harmala L.)
Peganum harmala — багаторічна трав’яниста гола рослина родини паролистових. Має міцне багатоголове кореневище. Сте́бла розкидисті, борозенчасті, 20-70 см заввишки. Листки глибоко 3-5-роздільні, з цілісними або двічі-тричіроздільними лінійними загостреними частками. Квітки двостатеві, правильні, жовтаві, одиничні, на товстуватих ніжках, супротивних листкам. Плід — коробочка. Цвіте у травні — липні.
Поширення. Росте на степах, толоках і забур’янених місцях у Степу (на Присивашші і в Криму́).
Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, і насіння. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад. Усі частини рослини містять алкалоїди, до скла́ду яких входять гармалін, гармін і пеганін. У насінні, крім цього, є жирна олія (до 14,25%), барвники та інші речови́ни.
Фармакологічні властивості і використання. Алкалоїд гармін у вигляді хлористоводневої солі використовували для лікування наслідків епідемічного енцефаліту, при паркінсонізмі. Алкалоїд пеганін має гіпотензивні й жовчогінні властивості, а також властивості, які тонізують серцеву діяльність. Препарат пеганін гідрохлорид дозволено як антихолінестеразний засіб при міопатії й міастенії, а також як послаблюючий засіб при запорах і атонії кишечника. В народній медицині препаратами з трави́ Г. з. лікують простуду, малярію, неврастенію, епілептичні припадки, безсоння, хвороби жіночої статевої сфери та різні розлади шлунково-кишкового тракту. Ванни з трави́ Г. з. рекомендують при ревматизмі, корості та інших захворюваннях шкіри. Насіння використовують як потогінний і антигельмінтний засіб.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — насіння по 10-15 насінин 2-3 рази на день; чайну ложку сухої подрібненої трави́ заварюють 2 склянками окропу і п’ють по столовій ложці 3 рази на день1.
ГАРМАЛА ЗВИЧАЙНА (PEGANUM HARMALA), РОДИНА «ПАРОЛИСТОВІ» ‒ ZYGOPHYLLACEÆ.
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки від 25 до 60 см. Корінь — потужний, товстий, до 2-3 м завдовжки, що̀ вертикально йде в землю. Листя чергове, сидяче, на коротких черешках, глибоко розсічене на лінійно-ланцетні часточки. Квітки одиночні, великі, білого або блідо-жовтого кольору на довгих квітконіжках. Плід — куляста ясно-жовта тригранна коробочка з безліччю темно-бурих насінин. Цвіте із травня по серпень, плодоносить із червня по вересень. Поширена в Україні, європейській частині Росії, Сибіру, на Кавказі.
ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ.
Заготовлюють траву, листя, бутони, квітки. Надземну частину трави́ гармали заготовлюють рано навесні (у квітні й першій декаді травня), під час бутонізації й початку цвітіння, без здеревілих нижніх частин. Насіння заготовляють під час дозрівання, коли коробочки починають розкриватися. Їх зрізують ножами або траву скошують косами та зв’язують у снопи. Коробочки й траву сушать під навісом чи під дахом з вентиляцією або на сонці. Сировину впаковують у мішки. Строк придатності сировини́ — 2 ро́ки.
АКТИВНІ РЕЧОВИ́НИ.
Всі частини рослини містять алкалоїд пеганін. У кореневищі знаходяться алкалоїди: гармін, гармалін, гармалол; сапоніни, а в надземній частині містяться алкалоїди, органічні кисло́ти, сапоніни; у насінні — великий набір алкалоїдів і жирна олія, у її складі кисло́ти, каротиноїди, стероїди.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ.
Як настої й відва́ри застосовується внутрішньо при застуді, малярії, лихоманці, сифілісі, а ванни із трави́ — при ревматизмі, а також при корості й нашкірних хворобах. Відвар трави́ п’ють при неврастенії, епілепсії, а у вигляді полоскань уживають при хворобах ясен. У традиційній медицині препарати з гармали призначають при захворюваннях центральної нервової системи, для лікування «тремтючого» паралічу, наслідків епідемічного енцефаліту та інших проявів паркінсонізму. Виділений із гармали алкалоїд пеганін має жовчогінну й проносну дію.
Завдяки алкалоїду гармололу з рослини одержують яскраво-червону фарбу. У Туреччині нею фарбували фески — національний головний убір, тому́ гармала одержала на́зву «турецька фарба».
ПРОТИПОКАЗАННЯ.
Препарати гармали отруйні, тому́ застосовувати їх потрібно тільки за призначенням лікаря.
ЗАСТОСУВАННЯ.
Заварити 1 склянкою окропу 1 ст. ложку трави́ гармали, настоювати 30 хвилин, процідити. Пити по 1 ст. ложці 2-3 рази на день. Застосовувати при простудних захворюваннях і малярії.
Кип’ятити 100 г трави́ гармали в 10 л води́ в закритому посуді 15-20 хвилин, настоювати протягом 2 годин, процідити й додати у ванну температурою 30-40°С. Ванни приймати по 10-15 хвилин 1 раз на 2 дні (курс лікування — 10 ванн). Застосовувати при ревматизмі й шкірних захворюваннях, пов’язаних з порушенням обміну речовин2.
Примітки:
1 Стаття з книги «Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник» (відп. ред. А. М. Гродзінський; Київ, Головна редакція УРЕ ім. М. П. Бажана, 1991 р.).
2 Стаття з книги І. С. Алексєєва «Повний атлас лікарських рослин» (Донецьк, ТОВ «Глорія Трейд», 2013 р.).
